Ось і підходить до розв'язки багаторічна драма з побудовою в Україні нової системи боротьби з корупцією - наближається точка біфуркації для всієї діючої влади.

З запланованих антикорупційних органів залишилося створити лише Антикорупційний суд - але без нього всі інші ланки системи (НАБУ та САП) абсолютно безпорадні. Можуть розслідувати і відкривати справи, але не зможуть нікого з топ-посадовців посадити в старих корумпованих судах. Але до запуску Антикорупційного суду залишилося зовсім небагато - ось навіть президент вже подав законопроект до Верховної ради.

Читайте також: Антикорупційна декларація: контрреволюція у боротьбі із корупцією відкидає Україну назад

Щоправда, антикорупційні експерти законопроект розкритикували. Числені бомби уповільненої дії, закладені в текст цього документу, у випадку прийняття в парламенті призвели б до запуску не Антикорупційного, а такого собі Вищого Корупційного суду. Вчора з різкою критикою президентського законопроекту виступив МВФ, сьогодні - Всесвітній банк. Всі вони в один голос закликають виправити текст законопроекту і надають перелік цілком конкретних правок.

Здавалося б, тепер все просто, так? Владі достатньо оперативно виправити законопроект згідно з рекомендаціями експертів, західних партнерів та Венеціанської комісії. Швидко проголосувати оновлений варіант і пожинати плоди своєї перемоги. Найбільша в історії України антикорупційна реформа успішно запущена. Зобов'язання перед донорами виконані і відкрито шлях для отримання нових кредитів, фінансової допомоги та інвестицій. Критики осоромлені, люди, що засумнівалися в діях влади, знов впевнені в необхідності її підтримувати. А коли оперативно запущений Антикорупційний суд почне саджати топ-крадіїв, влада не просто переможно підійде до виборів, а відразу увійде в підручники історії. 

Але чомусь від близьких до влади спікерів надходять зовсім інші сигнали. Замість прийняття зауважень лунають балачки, що законопроект відповідає вимогам західних партнерів, вони просто самі цього ще не зрозуміли. І взагалі: навіщо нам цей МВФ і реформи? І без них обійдемося! Корупція ж, можна сказати, частина українського суверенітету.

Але проблема в тому, що якщо раптом антикорупційну реформу справді знищать прийняттям цього профанаційного законопроекту чи безкінечним затягуванням його розгляду, то вся повнота відповідальності за провал ляже на владу. Як і відповідальність за падіння гривні та економіки після згортання програм МВФ і Всесвітнього банку і неуникненого скорочення інвестицій.

Більше не вдасться приховуватися за "об'єктивними складнощами реформування", говорити, що "ніхто не знає, як змінювати суди" чи звалювати відповідальність на клятих антикорупціонерів, які знов не дають працювати. "Можна довго обманювати небагатьох, можна недовго обманювати багатьох, але не можна нескінченно обманювати всіх". Все, що потрібно для запуску реформи - політичне рішення. І прийняти це рішення може лише влада. 

Читайте також: Ситуація з корупцією в Україні за 2 останні роки значно погіршилася – E&Y

Звичайно, я не хочу вірити, що влада настільки втратила відчуття реальності, що наважиться зірвати реформу і, тим самим, зробити крок в політичну безодню. Впевнений, що все це лише низка дивних непорозумінь. Але, про всяк випадок, суспільству варто нагадати нашим обранцям про безодню попереду. Точка політичного неповернення вже близько: звідси або стрімко вгору до вершин історії або стрімко вниз в глибини політичного забуття.