За лічені дні до 100-річчя проголошення незалежності України очевидно, що найвища державна влада не збирається відзначати цей ювілей на рівні, гідному значення цієї події. Таке враження, що крім Українського інституту національної пам’яті, істориків і патріотичних громадських організацій це нікого не цікавить.

Мова не про формальні вітання «для годиться», а про реальні дії, які допомогли б мільйонам українців усвідомити і пережити значення події, що відбулася 22 січня 1918 року.

Читайте також: 100 років незалежності України: чому така тиша на офіційному рівні?

Бо 100-річчя нашої новітньої державності – це не просто «кругла дата». Це нагода всією країною ще раз замислитися над тим, що для нас значить наша державність, якою ціною вона нам далася і до чого призводять невивчені уроки історії.

А для цього потрібно, щоб хоча б у ці ювілейні дні ця тема була присутня на телеканалах і в шкільних класах, на вулицях і в державних кабінетах. І перш за все – в свідомості найвищого керівництва держави, якому просто не було б чим керувати, якби не Українська революція 1917-21 років.

Читайте також: Ласкаво просимо в Україну подвійну

На жаль, численні усні й письмові звернення до керівництва уряду, президента і його адміністрації про потребу хоча б зібрати очолюваний Гройсманом і Райніним оргкомітет Української революції не дають жодного ефекту. Виглядає так, що не лише 100-річчя республіки в минулому листопаді і нинішнє 100-річчя незалежності, а й решта визначних ювілеїв революції – таких як дипломатичне визнання УНР, блискучий визвольний похід у Донбас і Крим, проголошення ЗУНР і її возз’єднання з УНР – минуть непоміченими для більшості українців.

Принаймні я не знаю, що має статися, щоб керівництво держави змінило свої підходи до таких фундаментальних речей і вплинуло на ситуацію.