100 років модерній незалежності.

Сьогодні про це буде написано багато текстів і сказано чимало слів. Так, і в 1991 році, й у 1918-му ми незалежність відновлювали. Бо їх у нас було... Виборювали. Завойовували. Втрачали. Знову виборювали. Щось із того досвіду лишалося десь у повітрі, щось втрачалося, й ми знов набивали гулі, намагаючись здобути й не втратити.

Наші болячки, в принципі, не змінилися. Просто якісь стали менші, якісь ми лише почали усвідомлювати. Серед "непочатого краю роботи" – невміння думати на кілька кроків вперед. Це не про стратегічність мислення, ні. Тут хоча б на кілька років.

Візьмемо відзначення сторіччя Незалежності. Ми ж не єдині її вибороли на початку ХХ століття, правда? Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія, та сама Польща. Календар є в усіх, дати передбачувані. А тепер порівняйте, як до теми сторіч підійшли в країнах Балтії. Просто погортайте плани, світлини. Коли вас задушить жаба від їхньої системності – повертайтеся.

Ясна річ, ми можемо й маємо закинути владам на всіх рівнях, що вони провалили ювілеї– так 100 років не відзначають. Наваяти постанову КМУ із купою пунктиків "втілити, реалізувати, запропонувати, відзначити, провести..." – це пісня ні про що. Будувати плани щодо дат рік у рік – взагалі інфантильність. Але це невміння стосується не лише чиновників, і, закидаючи щось їм, варто спершу спитати себе – а ти що зробив?

Скільки книжок, присвячених сторіччю проголошення Незалежності, російсько-українській війні 1917-1921, 99-річчю Злуки видав Інститут історії НАН? Не щось там десь у статтях між собов, а серйозно, ілюстративно – на широкий загал?

Можливо, провідні виші зібралися гуртом й організували міжнародну історичну конференцію про цей період? Нам же є про що поговорити й із поляками, й із німцями, й із австрійцями? Є. Конференція є? Нема. 

Читайте також: Незалежність: 100 років, 26 чи лише 4?

Скільки "Укрпошта" надрукувала ювілейних марок із урочистим погашенням кожного комплекту до певної дати? Уявіть лише: комплект до придушення Арсеналу, до IV Універсалу, до походу на Крим, до підняття українського прапора на флоті, Обличчя Незалежності, Українські полководці... та тут півночі можна теми й сюжети перераховувати! Та хоча б серія, присвячена картинам Леоніда Перфецького! 

Агов, бізнесе, а вам що заціпило? Напевно, лихі олігархи тримають за руки й заважають у сувенірних ятках надрукувати комплекти листівок із зображеннями відповідними? Ви не вважаєте вигідним сувенірку паперову? Ок – кепки із символікою, футболки зі принтами на тему... Чому шось інше вигідно наляпати, а на цю тему – зась?

Та про що ми говоримо, иа хоч би зошити (!) із зображеннями вояків УНР, УД, ЗУНР надрукували! Це ж те, що в учня на парті!

А що, ціла держава не була здатна знайти якісь невеликі кошти й доручити ентузіастами випустити до ювілеїв щоквартальний альманах про воєнні події тієї доби? Так, ми не потягнемо регулярний історичний журнал, але ціла країна не накраяла бюджет на подарункове, пам'ятне видання типу "Оспрея". Панове політики, тут поле непахане піаритися – фінансуй і отримуй славу. 

Де державна програма із повернення до України артефактів часів визвольних змагань? 

Де ревізія музейних фондів із метою зрозуміти, що ми маємо? Що, страшно побачити, скільки вкрали попередники? Краще зараз, вніж пізніше, бо ще щось зникне.

Де серія монет, котрі б були не сяк-так наштампованими, а творами мистецтва? Нацбанк, ви там у курсі, що маючи монетний двір, можна робити не для "галочки", а для просування сенсів?

 Де державні нагороди, котрі присвячені подіям сторічної давнини? Невже так складно додуматися, що сучасним воякам буде за честь отримати медаль "100 років російсько-української війни"? Адже нинішні продовжують справу тих, хто боронив країну від москаля тоді. Це ж спадковість. 

Тощо.

Так, звісно, щось робиться, але від кількості втрачених шансів волосся дибки стає – ми топчемося по загублених можливостях. Тоді як трохи зусиль, вливань і...

Читайте також: 93 ОМБр ЗСУ стане Холодноярською. ФОТО

Повірте, це нескладно, думати наперед: 

– Березень-квітень – 100 років звільнення від росіян Донбасу й похід на Крим. Болбочан узагалі людина місяця в квітні.

– котрий рік у повітрі висить ідея на 8 травня в Києві зібрати фестиваль військових оркестрів, це ж так по-європейськи й так красиво!

– 23 травня – 100 років від заснування модернової морської піхоти України. Дата? Так. Слід готуватися масштабно? Авжеж.

– 11 жовтня у нас 400 років, як Петро... який Конашевич-Сагайдачний, ледь не спалив Москву. Це ж просто казка для тролінґу! Тут тобі і "можем павтаріть", і "спасіба дєду за..." і цілком серйозні речі – Сагайдачний цього року в тем: один із апологетів операцій у дусі море-суша. А в рік сторіріччя МП, це знаково.

– 100 років від завершення Першої світової. Українці ж там були й багато. Є підстава для оригінального, вдумливого, ефектного донесення громадянам – ми там були? Є. 

– А 6 грудня вже 1919 року 100 років від початку Першого Зимового походу. Славетнй рейд...

– Тощо.

Так, щось обійдеться недорого, щось дасться в копійчину, але це вартує, якщо ми хочемо формувати свій світ, свої сенси, свою реальність, а не постійно існувати в режимі "наздожени шанс і виправи його на ходу".

Із сотнею, країно. Виправляй помилки, вже доросла дівчинка.