MENU

Блогер: Уся історія УНР – УРСР – України – це історія винищення росіянами українства

2549 0

29 січня 1918 року під Крутами (130 км на північний схід від Києва, 15 км на схід від Ніжина) 400 київських студентів і козаків у двобої зі 4000 більшовицьких загарбників ціною власного життя зупинили радянсько-російську навалу. Цю битву називають "українськими Фермопілами".

Читайте також: Незалежність: 100 років, 26 чи лише 4?

ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих…

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадника рука? –
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

Павло Тичина

8/21 березня 1918 року

Читайте також: Природа зневаги й ненависті до української мови в Україні

Хай пробачать мені ті, хто бачить в загибелі тих юнаків щонайперше Подвиг або Жертву, або навіть підхожий факт для побудови Національного міфу. Я думаю про інше. Коли мене питають: що воно таке – національна тотожність? – я відповідаю: інстинктивне, некероване відчуття, що треба кидати все – і боронити батьківщину. "Ще не вмерла Україна!" – співали останні кільканадцять перед розстрілом. Понівечені внаслідок звірячих тортур, вони не просто вірили – вони знали це.

І це зажди добре усвідомлювали в Москві. Тому вся історія УНР – УРСР – України – це історія винищення росіянами українства. У них майже вийшло. Але "майже" не зараховується.

І коли в серні 2014-го в окупованому росіянами Донецьку Ірину Довгань прив’язали до стовпа й били ногами місцеві росіянки, – з кого знущалися? на кого кидалися ці істоти? На людину, яка навіть не своєю поведінкою, не своїм героїзмом ("Потім мене віддали на більш жорсткий допит найманцям. Їх там була величезна кількість. І цілий день відбувався мій допит... Це було дуже серйозне випробування, я не поводилася в цей день гідно і героїчно… Я подивилася в обличчя пітьми...") – самим фактом свого існування сказала їм (і вони зрозуміли: так воно і є): "Ще не вмерла України і слава, і воля…"

Володимир ЯСЬКОВ


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости