На сьогодні в Україні існують значні ризики щодо відмивання коштів, через корупцію та незаконну економічну діяльність, зокрема фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків та шахрайство.

Такого висновку дійшли члени Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL) у звіті, присвяченому Україні, й оприлюдненому наприкінці січня у Страсбурзі (востаннє експерти MONEYVAL оцінювали ситуацію в Україні у 2009 році).

Таким чином, Україна отримала чергову "жовту картку" від європейських партнерів через непослідовність та нелогічність у боротьбі з корупцією та відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом. Один з головних акцентів нового звіту, оприлюдненого 30 січня 2018 року експертами MONEYVAL, є те, що Україна має проблеми зі збиранням інформації про фінансові оборудки та злочини, і ця інформація є в урядових структурах, зокрема, у фінансової розвідки, але далі Україна нічого не робить з цими фактами.

Читайте також: 

Вони не використовуються як основа для кримінальних проваджень, тому в Україні надзвичайно мало вироків судів за статтею 209 Кримінального кодексу про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Слід зазначити, що серед міжнародних організацій, які значну увагу приділяють корупції і питанням боротьби з нею, окрім вже згаданої MONEYVAL, особливе місце посідає FATF (Financial Action Task Force).

Ця організація щорічно готує Annual report – зведені практичні рекомендації щодо протидії корупції, відмиванню доходів та фінансування тероризму. Ці рекомендації – своєрідний стандарт для удосконалення міжнародного та національного законодавства щодо протидії відмиванню доходів (аnti-money laundering law) та законодавства щодо боротьби з фінансуванням тероризму (counter terrorist financing law).

У листопаді 2016 року спеціалістами FATF був проведений ґрунтовний аналіз системи органів запобігання відмиванню коштів та фінансування тероризму в Україні на предмет відповідності міжнародним стандартам (дана процедура проводиться для кожної із країн, які є членами FAFT, або мають намір вступити до організації, та носить назву National Risk Assessment (NRA)).   

Метою NRA є виявлення національних ризиків  у системі протидії відмиванню грошей, своєрідний тест на спроможність країни сприяти затриманню злочинців шляхом ідентифікації та перехоплення їх доходів, одержаних злочинним шляхом, запобігати актам тероризму та терористичної діяльності, шляхом ідентифікації та перехоплення джерел їх фінансування, та сприяти визначенню реального впливу відмивання коштів та фінансування тероризму на суспільство, соціальні відносини та фінансову систему країни.  

Читайте також: Антикорупційний "велосипед"

В ході проведення NRA щодо України, експерти FATF аналізували систему органів публічної влади України та їх участь у боротьбі з відмиванням доходів, діяльність органів фінансового сектору України, зокрема, Національного банку України, Державної служби фінансового моніторингу, Міністерства економічного розвитку України, Національної комісії з фінансування ринків фінансових послуг, Міністерства фінансів України, правоохоронних органів України в частині розслідувань злочинів щодо фінансування тероризму та відмивання брудних грошей.

Експертами аналізувались як вразливість системи моніторингу підозрілих фінансових операцій, так і загальні чинники українських реалій, наприклад, не достатня увага правоохоронних органів до розслідування злочинів щодо фінансування тероризму та незрозуміла підслідність справ щодо відмивання брудних грошей. Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму" органом, уповноваженим на боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму є Державна служба фінансового моніторингу України, яка, відповідно до Конвенції, є ключовим елементом системи у цій боротьбі (відповідно до класифікації FATF – Financial Intelligence Unit).

За результатами NRA Держслужби фінансового моніторингу, експерти FATF дійшли до кричущих висновків, зокрема, в частині неспроможності Державної служби фінансового моніторингу відслідковувати усі підозрілі операції, що здійснюються в Україні (як в державному так і в приватному секторах економіки), та виокремили декілька основних загроз, які заважають Україні бути успішною. Мова йде, зокрема, про неефективну систему первинного виявлення підозрілих фінансових операцій та низький рівень технологічності Державної служби фінансового моніторингу України.

Справа в тому, що українська система первинного виявлення підозрілих фінансових операцій базується на формально визначеному в законодавстві наборі індикаторів, а не на аналізі інформації Держфінмоніторингом та збором інформації відносно джерел походження грошей. Крім того, механізм законодавчого (обов'язкового) встановлення критерію ризикованих фінансових транзакцій в Україні є негнучким та повільними.

Читайте также: Корупційні злочини? До підсудності іноземних судів!

Наприклад, перші механізмі щодо реальної ідентифікації можливого корупційного походження коштів з’явилися в українському законодавстві тільки наприкінці 2014 року, а набрали чинності тільки з лютого 2015-го. Після 2015 року кількість фінансових операцій, що мають проходити моніторинг, зросла вчетверо. Разом з тим, за наявної методики аналізу підозрілих фінансових операцій, лише 9 транзакцій зі 100 отримують негативну оцінку Держфінмоніторингу та стають базою для подальшого порушення кримінальних проваджень.

Щодо низького рівня технологічного забезпечення Дерфінмоніторингу, то останній раз оновлення IT-системи служби відбувалося у 2008-2009 роках. В умовах сучасного фінансового середовища та можливостей з приховування корупційних коштів, це виглядає так, ніби Україна намагається підбити новітній танк з дитячого водяного пістолета.

У 2016 році міжнародні експерти вказували Україні не необхідність посилення ролі органу фінансового контролю (Financial Intelligence Unit) та особливу увагу до роздування справ щодо фінансування тероризму та відмивання брудних грошей. На жаль, Україна вчергове не дослухалась. Це призвело до втрати величезного проміжку часу, протягом якого підозрілі фінансові операції, в тому числі щодо політично значущих осіб, не аналізувались належним чином.

На сьогодні українська влада традиційно демонструє "потужну політичну волю та активність" у боротьбі з відмиванням коштів. У той же час, як видно з міжнародних звітів, ККД в розслідуванні та покаранні причетних до злочинів високопосадовців і не лише колишніх, а й нинішніх – нульовий.