"У XIV столітті Вільям Оккам був одним з найвідоміших філософів свого часу, він є автором принципу простоти, який він сформулював в одній зі своїх книг, запропонувавши "голити" зайву складність в аргументації. Цей принцип отримав назву "бритва Оккама"і звучав приблизно так: "Не слід множити сутності без потреби". (з ресурсу "Психологіс – енциклопедія практичної психології")

Тобто, цей принцип простоти спонукає нас відкинути ("зголити бритвою Оккама") ті поняття, конструкції, які непотрібні, щоб пояснити явище. Це допомагає уникнути неузгодженостей, двозначностей і надмірностей.

У ХХІ столітті оцим "множенням сутностей без потреби" в Україні синхронно хворіють політикум і медіа. Замість того, щоби надати ефір тій людині, яка реально ухвалює рішення, впливає на результат, журналісти запрошують якісь надбудови, зайві конструкції – інтерпретаторів-"експертів".

Часто це відбувається не тому, що журналісти тупі і не розуміють, хто ухвалює рішення, а хто інтерпретує і є зайвою конструкцією. Як правило, той, хто ухвалює рішення, боїться журналістів або встидається говорити від себе огидні для суспільства речі, тому посилає замість себе інтерпретаторів – "експертів".

От візьмемо ток-шоу "Свобобда слова"на ICTV від 5 лютого на тему створення Антикорупційного суду.

Читайте також: Эксперты "прокололись" на вопросе о ставке RAB-регулирования

Кого запросили " в тему":

- народні депутати, що опікуються цим питання і мають ухвалювати рішення, голосувати – Леонід Ємець, Мустафа Найєм, Сергій Соболєв;

- представники ГО, що, за назвою і спеціалізацією їхніх громадських організацій, є ключовими спікерами по темі: Віталій Шабунін з Центру протидії корупціїї і Ярослав Юрчишин, Українське відділення Transparency International

- Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності, яка згідно Закону "Про судоустрій і статус суддів" сприяє Вищій кваліфікаційній комісії в доборі суддів (перевіряє кандидатів на відповідність критеріям доброчесності і професійної етики),

- Георгій Вашадзе, розробник тексту президентського законопроекту про Антикорупційний суд.

А в якості кого були на ток-шоу по темі створення Антикорупційного суду оці, "незалежні" "експерти": Володимир Фесенко, Тарас Березовець і Тетяна Ющенко? Як на мене, це і є оті зайві конструкції, які нам описав філософ Оккам.

Комунікаційна команда влади: Фесенко, Ющенко, Березовець узгоджують тези із темнику?;) 

Я розумію, для ток-шоу потрібна драматургія, pro i contra. Якщо Юрчишин, Ємець, Шабунін ЗА, то має бути хтось ПРОТИ. Але хто? Політолог Володимир Фесенко, політтехноглог Тарас Березовець? Що вони можуть привнести в розуміння питання? Вони займаються протидією корупції, пишуть законопректи, голосують у парламенті? Або Тетяна Ющенко. Хто це, взагалі? Чому глядачі мають слухати її позицію? Може, вона відома борчиня проти корупції, суддя, народна депутатка, світило юридичної науки? Ні. Вона просто озвучує чиїсь тези. Питання: чиї? Відповідь проста: Тетяна Ющенко – експертка Українського інститутут майбутнього, співзасновником якого є народний депутат фракціїї "Народний фронт" Антон Геращенко.

Читайте також: "Предоставлять телевизионной площадку антиукраинским деятелям – очень опасная тенденция", – эксперт

Цікаво, що Мустафа Найєем вчора на"Свободі слова" цілком слушно зарахував до зайвої конструкції інтерпретаторів-"експертів" і Георгія Вашадзе, співавтора тексту президентського законопроекту про Антикорупційний суд. Мустафа сказав: "Ви думаєте в Адміністрації Президента нема кому законопроект про Антикорупційнийсуд написати? Ви думаєте, що Олексій Філатов (заступник Глави АП, відповідає за розробку та впровадження судової реформи) не може написати законопроект? Та Вами просто прикрилися, бо Ви – іноземець, а іноземцям в питанні боротьби з корупцією українці більше довіряють". Тобто, Вашадзе теж є зайвою конструкцією для розуміння логіки процесу створення Антикорупційного суду.

Власне, Олексій Філатов і мав би прийти та чесно обстоювати позицію президента Порошенка, що той не хоче надавати право вета міжнародним експертам при доборі суддів, що висновки у Громадської ради доброчесності якісь не такі і все инше, озвучене Вашедзе і Фесенком.

А Антон Геращенко мав сам прийти на ток-шоу і сам публічно поставити питання (засвідчити власні сумніви), що це велике питання: правильно чи не правильно зробив суддя Слинько (кандидат на суддю Верховного Суду), коли в 2003-му році відпустив з-під варти вбивцю журналіста Гонгадзе генерала Пукача. Натомість ганьбилася із цим запитанням інтерпретаторка-"експертка" Тетяна Ющенко.

Отже, не треба множити сутності без проблеми. Не хочуть Філатов і Геращенко йти в ефір, хай не йдуть. Для розуміння логіки процесу журналістам треба просто сказати глядачам, що посадовці відмовилися прийти і публічно пояснити свою позицію. А засмічувати ефір їхніми розмноженними сутностями не варто, бо це заважає людям зрозуміти, що відбувається насправді, хто ухвалює рішення і має нести, зокрема, і політичну відповідальність.Ну, не Тетяна Ющенко, правда?;)