Дійшли руки нарешті подивитися першоджерело – що ж там ухвалили поляки про їхній Інститут національної пам'яті.

Насправді виокремлення "злочинів українських націоналістів" стосовно "поляків чи інших народностей, які мешкають у Польщі" від 8 листопада 1917-го й аж до 31 липня 1990 року (!) – це ще півбіди. Врешті-решт, це питання факту: що скоїли, те скоїли, а чого не скоювали, того не скоювали. Де були злочини, там були злочини, ніде правди діти. (Інше питання – чим були зумовлені ці злочини, йдеться про злочини моральні чи кримінальні, за законами якої держави тощо; але це вже наступне питання).

Читайте також: Дві надії: як уникнути крапки в довготривалому процесі польсько-українського порозуміння

Натомість справжнє жахіття я знайшов трохи далі: "хто публічно і попри факти (які? – О. П.) приписує польському народовы чи польській державі відповідальність або співвідповідальність (!!!) за скоєні німецьким Третім Райхом нацистські злочини, окреслені у статті 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу...", того буде "покарано штрафом чи позбавленням волі на термін до трьох років". Якщо такий злочин було вчинено "ненавмисно", все одно – або штраф, або позбавлення волі.

Kurwa mać! (пробачте мою французьку).

Читайте також: До чого добалакалися на польському державному телебаченні

Тобто кримінальним злочином тепер оголошено навіть саму постановку питання про колаборацію поляків із тим самим "німецьким Третім Райхом". Ніби жоден поляк не співпрацював із тодішніми німецькими окупантами, не вчиняв єврейських погромів (так, українці також це робили), не забирав собі майна й житла заарештованих або знищених євреїв тощо. Відтепер заговоріть на цю тему в Польщі й маєте шанс провести до трьох років у польській в'язниці.

Мені тепер цікаво одне: як швидко справа когось із засуджених за цим новим законом дійде до Європейського суду з прав людини?