Про попів. Не знаю, чи помічали ви, що ряси "самих канонічєскіх" на світі попів пошиті зі штор. Напевно, це уважається таким собі православним шиком.

Першим про "естетику" російської православної церкви написав Шевченко, зауваживши, що в її архиєрейській службі є щось тибетське чи японське, явно натякаючи вже тоді на згадані мною штори в золотистих тонах чи митри, розцяцьковані "цацками-пецками" а-ля Swarovski, а при цій ляльковій комедії читається Євангеліє. Своє спостереження Шевченко закінчив відомою фразою: "самое подлое противуречие".

Читайте також: Патріарх Кирило й РПЦ МП КДБ – як агент Михайлов у дамки ходив

Нарешті поет написав вірш "Світе ясний, світе тихий", який пасує до історії з так званим "Десятинним монастирем":

Світе ясний! Світе тихий!

Світе вольний, несповитий!

За що ж тебе, світе-брате,

В своїй добрій, теплій хаті

Оковано, омурано

(Премудрого одурено).

Багряницями закрито

І розп’ятієм добито?

Читайте також: Якою є російська людина й на чому "рускій мір" стоїть

"Русскоє православіє" – це знущання над Христом, ясним, тихим світом.

Куди депутати хочуть переносити гіпсокартонні кострукції споруди, яка є начебто церквою, а разом із ними й попів у шторах? Якесь божевілля, справді.

Он рунвірівці щонеділі моляться біля шашличниці, то й попи у шторах теж так можуть.