У діях представників Державної міграційної служби, які депортували Саакашвілі, є ознаки злочинів проти правосуддя (це моє оціночне судження). Вважаю, що прокуратура повинна розібратись у цьому.

Якщо вірити заяві Генпрокурора, яка й досі розміщена на сайті ГПУ, слідство вбачає в діях Саакашвілі замах на сприяння учасникам злочинних організацій (ст. 256 ККУ) та фінансування дій з повалення державної влади (ст. 110 ККУ). Це злочини проти громадської та національної безпеки.

Читайте також: Держава страждає на гостру шизофренію – політолог про депортацію Саакашвілі

Реадмісія особи в даному випадку нівелює принцип невідворотності покарання. Бо такими діями Україна відмовляється від кримінального переслідування Саакашвілі. По-друге, такий акт підриває і без того мізерне відчуття захищеності з боку держави, яке жевріє у простих громадян. Бо держава добровільно відпускає на свободу особу, яку підозрюють у злочинах проти всіх нас. Чи можемо ми після цього розраховувати на захист з боку правоохоронних та судових органів?

Посадовці зважили (припустимо, що це не емоційний порив Президента) і вирішили, що адміністративне порушення Саакашвілі може завдати більше шкоди нашій державі, ніж ті злочини, у вчиненні яких ще донедавна його підозрювала прокуратура. Тому, ігноруючи норми кримінального процесу і кримінального права, просто депортували підозрюваного і все. Хоча, законодавство встановлює протилежну ієрархію суспільної небезпечності протиправних діянь.

Нагадаю, що 26 січня апеляційний суд виніс рішення, застосувавши запобіжний захід "домашній арешт" на нічну пору доби.

Проте, він тепер не зможе виконати це рішення суду з незалежних від нього причин. Таким чином, у діях представників Державної міграційної служби простежується перешкоджання виконанню рішення суду – що є злочином, передбаченим ст. 382 ККУ.

Читайте також: Журналіст: Вся історія з Саакашвілі – це історія навіженства і неповаги до закону

Крім того, 13 лютого Саакашвілі мали допитати в Святошинському райсуді Києва у справі розстрілу на Інститутській в лютому 2014 року. Але його реадмісія унеможливлює дачу ним свідчень у Святошинському райсуді Києва у справі "беркутівців". Тобто, представники Державної міграційної служби перешкоджають з’явленню свідка до суду, що також є злочином проти правосуддя, який передбачено ст. 385 ККУ.