Жителі Нової Каховки не знають історії свого міста і не хочуть її знати. Їм просто начхати на це. Принаймні доволі значній (зокрема - активній в соцмережах) її частині. На такий висновок мене підштовхує дикунська дискусія в одній з новокаховських груп у ФБ, в якій почали розміщувати багато цікавих і небачених раніше архівних фотографій. 

Доволі скоро з коментарів виявилося, що власник фотографій їх розміщенням мав на меті не безкорисно поділитися своїми архівами, а тицьнути всіх носом у свої доволі дикі уявлення про історію Нової Каховки. У нього виявилося багато однодумців.

Читайте також: Новая Каховка. Город пахнет сталинизмом. ФОТО

Цих людей обурило, що "велика будова комунізму" - Каховська ГЕС і постале на тлі цього будівництва "місто комуністичного раю" Нова Каховка починали будувати насправді не тільки світлі й невинні люди з янгольськими крилами і арфою в кожній руці та суперпрофесіонали своєї справи, а й політв'язні, багато з яких навіки залишилися похованими в новокаховських пісках і на дні водосховища. Що злидні в країні священного комунізму були такі, що люди тягнулися на цю будову заради того аби заробити себе кусень хліба і пару чобіт раз на рік. 

Як виявилося, ці люди не знають і не хочуть нічого знати про справжню історію Нової Каховки. Не в останню чергу, мабуть, тому, що їм про цю історію нічого ніколи не розповідали. Бо згадувати поіменно і носити квіти на День першобудівників якось "зручніше" тільки таким чудовим бабусям і дідусям, а не якимось незрозумілим будівельникам, давно померлим від голоду і холоду. І не до пам'ятника загиблим будівельникам, якого нема: навіщо їх пам'ятати?

Як на мене, насправді, це - катастрофа. Місто витрачає тисячі й тисячі гривень на існування музею історії міста, проводить безліч заходів, а ніяк не наважується проговорити історію ГЕС. Свою історію. Соромиться її. Не хоче знати.

Говорячи про "народження нового міста" НІХТО НІКОЛИ не згадує про те, що заради цієї будови сторіччя були затоплені десятки сіл, родючі чорноземи, мальовничі плавні, стародавні кладовища з похованими там людьми, які жили на цій землі задовго до появи Нової Каховки. Звісно, навіщо їх пам'ятати. Треба забути їх на віки вічні. І плавні ці нікому не потрібні. І те що Дніпро перетворилося на річку-смердючку з Каховським болотом теж не цікаво цим сучасним захисникам радянських методів будівництва. 

Люди розміщують навіть фотографії Довженка, милуються його любов'ю до гідробудівельників, але їм ліньки взяти до рук щоденники видатного кінорежисера і прочитати, що він насправді думав про все це. Ось, приміром:

"(Затопили Запорозький Луг), чаруючі історичні запорізькі ріки, заводи й села, де люди народжувались, кохали і вмирали, - нічого не залишиться в пам'яті. Комусь так треба" (з щоденників О. Довженка).

В презентованій днями книзі про Нову Каховку Алли Яблонської згадується про те, що при будівництві Каховської ГЕС інженери, гідробудівельники "не вели прогнозових і наукових розрахунків спорудження гідроелектростанції". Зокрема, вибір місця будівництва Каховської ГЕС саме на місці нинішньої Нової Каховки пояснюється так: підійшов Сталін до карти, тицьнув пальцем на місце Каховки і сказав: Тут буде ГЕС. А Сталіну ніхто суперечити не буде. Які там наукові розрахунки, коли сам Вождь сказав!

“На будову ГЕС тягнувся люд з навколишніх сіл через злидні, - згадує на сторінках книги новокаховчанин, першобудівельник Анатолій Португальський. - Заробіток наш ледь покривав харчування та побутову невлаштованість. Мені за кілька років не вдалося зібрати гроші на костюм чи на добротне взуття. У той же час партійна еліта отримувала вдвічі-втричі більшу зарплату, зводила дачні будівлі, розкошували у санаторіях”.

Під час презентації книги я мав розмову з будівельниками Каховської зрошувальної системи. Вони згадували, що на будівництво Північно-Кримського каналу зганяли стройбатівців, які працювали через заднє коліно. І це вважалося нормою, коли масове використання безоплатної рабської праці політв'язнів почало сходити нанівець, радянська влада переключилася на стройбат.

Читайте також:  Запоріжжя, Херсон, Харків. Як тут самотньо поодиноким патріотам, як їм незатишно - Галина Пагутяк

І це лише частка незручної історії про Нову Каховку. Яка самим новокаховчанам абсолютно не цікава. 

Сподіваюсь, що все таки не всім. Що для когось важливо зберегти не вигадану і брехливу казку про прекрасну комуністичну будову, де з ранку до ночі співають райські птахи і всі посміхаються одне одному та грають на арфах. Важливо просто знати історію міста, в якому живеш.