Угорщина продовжує політичні ігри навколо мовної статті Закону «Про освіту» –  проведення Комісії Україна-НАТО й надалі заблоковано. При цьому саме керівники громадських організацій, що традиційно представляють угорську громаду, затягують переговорний процес.

З ними мала бути сьогодні зустріч, ми отримали підтвердження, а також списки присутніх на консультаціях. Однак у переддень – вчора – представники ГО, що представляють угорську громаду, відмовились прибути на консультації.

Читайте також: Два корисні уроки ситуації з Угорщиною

Серед причин назвали те, що, на їхню думку, будь-які консультації щодо мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» є передчасними доти, поки Конституційний суд не розгляне подання щодо відповідності Закону «Про освіту» Конституції. Це подання зробила група депутатів, з яких більшість – представники Опозиційного блоку.

Тим часом Угорщина активно розповсюджує чутки, ніби Україна нічого не робить для виконання рекомендацій Венеційської комісії.

Добре, що проти цієї брехні є реальні факти.

Перше, сьогодні відбулися перші очні (до цього тривали письмові) консультації щодо мовної статті у законі «Про загальну середню освіту» з нашими національними громадами.

Друге, МОН підготувало, розіслало всім зацікавленим сторонам, а також виклало на власному сайті дорожню карту імплементації мовної статті.

Третє, Уряд уже схвалив розроблений Міністерством освіти і науки України проект закону, що має внести зміни до перехідних положень Закону «Про освіту» та видовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.

Усе це ми зробили дуже швидко, лише за кілька місяців, бо наш пріоритет - благополуччя українських дітей. Ми розуміємо усі складнощі, з якими можуть стикнутися, зокрема, діти з угорської та румунської громади в Україні при переході на навчання українською.

Читайте також: Керовані меншини – небезпечне знаряддя геополітичної гри

Ми готові конструктивно говорити з нашими громадами про захист їхніх прав, серед яких як право навчатись материнською мовою, так і права на рівний доступ до вищої освіти та на працевлаштування, забезпечення яких неможливе без вільного володіння державною мовою.

Гадаю, політикам уже час припинити грати долями дітей і дати нам зробити речі, необхідні для їхнього благополуччя. Я переконана: щойно усі учасники дискусії поставлять головним пріоритетом самодостатність та успішне майбутнє наших дітей – ми дуже швидко досягнемо порозуміння.