Кінець травня 2016 року. Щойно призначений генеральний прокурор Юрій Луценко гучно анонсує "велику чистку прокурорів". Для того, щоб розпочати цю "чистку", генпрокурор затверджує спеціальний наказ про проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів. Вона включала в себе щорічне заповнення прокурорами так званої "декларації доброчесності", однак якщо ж інформація у цій декларації буде неповна або не відповідатиме дійсності – прокурора можливо навіть звільнити.

Юрій Віталійович так само гучно представив і "головного чистильника" прокурорів. Ним став колишній боєць АТО з чудовою репутацією Петро Шкутяк.

Відповідальними за перевірку декларацій доброчесності від громадськості стали також колишні бійці АТО.

Саме з анонсом великого очищення в прокуратурі, прикрившись підтримкою учасників бойових дій, Юрій Віталійович застрибнув на крісло генерального прокурора. До того ж, представляючи Шкутяка, він навіть поспішив зазначити, що буде самостійно, власним наказом, звільняти прокурорів за брехню в декларації доброчесності.

Читайте також: Кому може подякувати корупціонер Злочевський

У листопаді "головний чистильник" прокуратури звільнився з посади, так і не продемонструвавши гучних звільнень, через брехню в декларації доброчесності. Однак натомість була обрана та повноцінно запрацювала Генеральна інспекція прокуратури, в повноваження якої входить саме перевірка декларацій доброчесності.

І ось через два роки перевірок декларацій доброчесності, очищення прокуратури та перемог ім. Ю. В. Луценка в реєстрі декларацій доброчесності знаходимо скромну анкету начальника відділу забезпечення державного обвинувачення в суді прокуратури Києва Віктора Клименка. У ній він, як і всі інші його колеги, зазначає, що не вчиняв дій, що ганьблять звання прокурора й можуть викликати сумнів у його об'єктивності. 

І тут важливий нюанс: прокурор Клименко 2012 року представляв обвинувачення проти міністра МВС Юрія Луценка, тобто вів справу, яка вважається нічим іншим ніж політичною помстою та ніяк не може свідчити про незалежність та об'єктивність прокурора. А отже, Клименко збрехав у декларації доброчесності. 

Після публікації розслідування щодо Клименка прес-секретарка Лариса Сарган встигла заявити про те, що генпрокурор не буде мститися своїм кривдникам, не підвищував Клименка на посаді та не має нікого звільняти.

Читайте також: Символічність Луценка: полум’яний борець і неспроможний керівник

Однак річ не в помсті генерального прокурора своїм кривдникам. Річ у тім, що Луценко запровадив "таємну перевірку декларацій доброчесності", анонсував "велику чистку" органів прокуратури, пропіарився призначенням в органи внутрішньої безпеки бійців АТО, створив спеціальну Генеральну інспекцію ГПУ, завданням якої є перевірка декларацій доброчесності, й при цьому за два роки заповнення декларацій доброчесності не було звільнено тих, хто відверто в ній збрехав. 

Наприкінці січня цього року журналісти Bihus.info виявили прокурора тієї ж прокуратури Києва Павла Головка, який обвинувачував активістів Майдану і при цьому також у своїй декларації доброчесності підтвердив, що не вчиняв дій, які ганьблять звання прокурора.

То де ж "велика чистка" генпрокурора Луценка? Де результати від введення такого "інноваційного методу" як декларації доброчесності та створення спеціального органу для їхньої перевірки? Де реформована прокуратура пана Луценка, якщо, як виявляється, у ній досі працюють прокурори на зразок Клименка та Головка?