Проблема українських чиновників в тому, що вони самі будь-яку історію переводять у площину зрада/перемога. Навіть коли перед ними просто ставлять дзеркало. Без прикрас і запльовування.

Чи добре, що нашому олімпійському чемпіону оплатили підготовку за кордоном? Звісно ж, так.

Чи добре, що нашим спортсменам підняли призові? Звісно ж, так.

Погано, що міністр не розуміє, що ці кроки – лише крапля в морі. Спроба не дати спорту потонути і хоч якось стимулювати спортсменів не втікати світ за очі.

А сам корінь проблеми розкиданий по всій країні у вигляді заржавілих трамплінів, закритих ковзанок, дерев'яних трас для саней і т.д. і т.п.

Читайте також: Українські дзюдоїсти виграли "золото" і "срібло" на турнірі в Німеччині

Історія вбитого миколаївського трампліну, в якому ви побачили зраду, не більше ніж символ. Сумний символ. Такий самий як убитий "Сокіл" разом з усім хокеєм, убитий бобслей, дві ковзанки на весь Київ, дерев'яна санна траса в Кременці, яку поливають із шлангу для криги, відсутність патронів і гвинтівок для юних біатлоністів, спортзали без опалення (список можна продовжувати).

Тотальне знищення спортивної інфраструктури – реальність. І зовсім скоро держава може хоч до півмільйона призові підвищувати, але забирати їх буде просто нікому.

Держава замазує дірки в стелі в аварійному будинку, який не зносять тільки тому, що нема куди мешканців подіти.

Хочете конструктиву? Давайте думати, а не таврувати. Давайте про стратегію, а не про зраду (хоч нам і про неї є багато що розповісти).

Читайте також: Українка Еліна Світоліна стала третьою ракеткою світу

Відкрийте очі, совкова/постсовкова модель не працює. І стратегії немає. От про неї потрібно розмовляти. Буде чіткий шлях – буде розвиток. Його не видно. На превеликий жаль.