MENU

Без емоцій, суха логіка: держиморд – за грати, їх вождів – гнати, парламент – слідом

7202 0

Не встигли охолонути клавіші від минулої статті про поліційну державу, як остання не забарилась. Спочатку речник МВС А. Шевченко (згодом й інші авторитети) ствердив, що розгін наметового містечка вчинили не перевдягнені "зелені чоловічки", а реформована українська поліція. Їй і дякувати.

Кримінальна приправа

Я – державник. І, як такий, вважаю неприпустимою облогу національного парламенту. Разом з тим, я – людина і громадянин. І вважаю неприпустимим, коли правоохоронці діють як правонападники.

А що ознаки перевищення влади і надмірного застосування сили є, хто ж того не бачить? Кримінальний склад не в тому, що зробили (деблокували парламент), а в тому, як це зробили.

Тож перша вимога часу: негайне, повне розслідування дій внутрішніх силовиків (з наметниками не забаряться).

Це – передумова налагодження діалогу ошуканого народу і жируючої влади. Бо прірва недовіри поміж ними усім видна, навіть Мальдіво-Канарському клану, як не з життя, то з соціології і спецповідомлень.

Це – й безпека для самої влади: як не притягнуть конкретних винуватців-виконавців, то переймуть відповідальність на себе, обчіпляються незмивними наліпками: "злочинна влада". Чим вища гребля, тим сильніший водоспад.

Класно б передати слідство Заходу, а як ні, то абсолютно байдуже, які слідчі розслідуватимуть (тушуватимуть) дії поліції, і які прокурори те доглядатимуть (кришуватимуть).

Значимий тільки результат, давно відомо: піаришся – роздмухуй справу: доки усіх корупціонерів не виловимо – жодного не посадимо! Прагнеш результату – виділяй доведені епізоди в окремі провадження, і до суду, до суду, до суду. Не куча-мала, а кожному своє: хоч "личці", хоч "лампасу".

Читайте також: Президент підготував законопроект "Про національну безпеку".  Чи про поліційну державу?

Якщо  через місяць до судів журливим клином не потягнуться підсудні, вірняк – кришують.

Політична розправа

Після розправи поліцейської на часі розправа політична. ЧП не районного масштабу, блокували/деблокували сам парламент! Йому й віддячувати.

Якщо представники народу доблесними вождями правопорядку задоволені, у них в арсеналі грамота Верховної Ради, а навіть – почесна.

Інакше гарантів порядку, які допустили багатомісячну облогу парламенту, слід гнати в шию поганою мітлою. Сюсюкання типу не передбачав, не хотів, не знав доречне хіба що у клопотанні про відставку.

Та й парламент, який терпляче зніс таку наругу, має позачергове, перед іншими нездарами, право на позачергові перевибори.

Хтось гадає, ніби обидві ці компанії достойників мають йти з посад, що неправильно: не йти, а бігти – хутко, прудко, безоглядно.

Поліційна держава у законі…

Попередня стаття про загрозу поліційної держави шляхом роздування системи МВС: Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Державна міграційна служба. Так намічав проект Закону про національну безпеку, схвалений РНБО і президентом.

А також про те, що законопроект мурижиться через владні тьорки довкола повноважень. Що підтвердилось.

28 лютого президент подав законопроект про нацбезпеку, де зазначені органи до системи МВС вже не входять, а їх діяльність "спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (ч. 3. Ст. 18)".

Читайте також: Захід програв Кримську кампанію чи Кримську війну?

Різниця корінна: належність до системи – це пряме підпорядкування: ать-два, а словоблуддя про посередництво у спрямуванні і координуванні – це невість що. У нашій буквалістичній правовій системі воно не має жодного змісту, а в системі понятійній – хоч якось втертись, щоб згодом поглинути.

Заміна згубного безглуздим не вихід: слід негайно й цілковито виключити із сфери впливу МВС прикордонників, інакше при наступному розгоні, гляди, й замерехтять їхні кашкети. Виключити й Державну міграційну службу, місце якої може в системі МЗС, може Мінюсту, але точно не в МВС.

І з якого дива МВС взагалі розширювати, чого їм не хватає?

…І на троні

А може, поліційна  держава все ж вихід з існуючого правобардаку?

Нас до того підштовхують, розводять як лохів: спочатку засівають контрольований бардак, потім нагнітають пристрасті, а далі качають додаткові повноваження і структури.

За чотири роки боротьби хорошого з іще кращим країною розповзлись мільйони стволів і тони вибухівки, розгул корупції,  суди і підступи до них перетворились на поле бійки. Приклади? Я ж не можу перекачати пів-Інтернету.

Байка про нестачу ресурсу може пройшла б, коли б МВС не потурав, а лягав кістьми супроти того. А так, правобардак – підстава не для посилення МВС, а для посилення його керівництва (делікатний евфемізм для перетряски очільників).

Хоч за безсилля, хоч за бездіяльність, різниця у словах, не в наслідках. А роздувати МВС навіть не ризик – суспільне самогубство, національне харакірі.

Та може даремно хвилюватись: розголос такий, що висновки невідворотні. Ймовірна версія влади: усі сядуть – чиновні винуватці у ще м’якіші крісла, цапи відбували – на нари.

А Ваша версія?

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  

Новости