З моменту народження Великого Кобзаря пройшло 204 року. За цей час особистість Тараса Григоровича Шевченка багаторазово вивчалася, переосмислювалася і оцінювалася різними біографами й істориками, передає Ukr.Media.

Його історичний портрет поповнювався новими даними, при цьому часто суперечать один одному (сам Шевченко був досить суперечливою особистістю), його літературний портрет поповнювався все новими і новими творами.

Через всі ці роки про Шевченка ми дізналися багато чого: від біографії до того, що любив поет з випивки і кулінарії. Про Шевченка-митця ми дізналися не менше: наприклад, що він займався не тільки літературною творчістю, але й любив малювати картини.

Через 204 роки з дня народження Тараса Шевченка та його творчість стали частиною сучасного українського народу. Багато його цитати стали народними. Багато хто його твори перечитуються і перечитуються, люди продовжують шукати і знаходять у них все новий прихований і явний сенс.

Читайте також: Три лірники і два Івани. Про оцінювачів творчості Шевченка

Тому в 2018 році важко сказати вголос, що Тарас Шевченко помер. Він живий. Він і його слова – частина сучасної України.

У цьому тексті ми спробуємо зібрати хоча б частину того, що відомо про цю людину. Щоб спробувати відповісти на три, на нашу думку, ключові питання: "Яким був Тарас Шевченко?", "Який Тарас Шевченко?", "Яким буде Тарас Шевченко?".

Яким був Тарас Шевченко?

Тарас Шевченко народився у селі Моринці (нині – Черкаська область) у багатодітній родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Павла Енгельгардта.

Батько говорив про свого творчого сина так: "З його буде або щось добре, або велике ледащо".

Тарас рано став сиротою. Мати померла, коли йому було 9, батько – коли Тарасові виповнилося 12.

Далі Тараса знатно "побросало". Він прислуговував у дячка-вчителя, потім по навколишніх селах у дяків-малярів, потім пас овець, служив погоничем.

У школі дячка-вчителя він вивчився грамоті, у малярів – освоїв навички малювання.

Читайте також: У Житомирі презентували нецензурований "Кобзар" Шевченка, виданий скрипниківкою

Коли Тарасові виповнилося 16, він потрапив у число челяді поміщика Енгельгарда. Спочатку в ролі кухаря, потім – слуги-"козачка" (простіше кажучи, людина "куди пошлють").

Енгельгардт помітив здібності Тараса до малювання і віддав його на навчання на півтора року вчителю Віленського університету Яну Рустема. Пізніше, переїхавши разом зі свитою Енгельгардта в Санкт-Петербург, Тарас навчався у Василя Ширяєва.

У підсумку Тарас познайомився з багатьма з пітерського бомонду. І цей самий бомонд вирішив викупити Шевченка з кріпацтва.

Художник Карл Брюллов написав портрет поета Жуковського. Цей портрет був проданий за 2500 рублів, вся сума пішла на викуп.

Тарас Шевченко став вільним 22 квітня 1838 року. У тому ж році він поступив в Академію мистецтв.

У 1840 році вийшов перший "Кобзар". Період з 1840 по 1846 роки став кращим у творчості Тараса Шевченка.

У 1842 році вийшов найбільший твір Шевченка, який називався "Гайдамаки".

У першій половині 1840-х років вийшли "Катерина", "Наймичка", "Кавказ" і ще кілька великих творів. У 1845 році з'явився знаменитий "Заповіт".

Читайте також: Чому вони так мало прожили, лише 47 літ?

У 1846 році Шевченко вже в Києві. Тут він зближується з істориком і публіцистом Миколою Костомаровим і знайомиться з членами Кирило-Мефодіївського товариства.

Учасники цього товариства згодом були заарештовані і звинувачені у створенні політичної організації.

Слідство не змогло довести причетність Шевченка до діяльності кирило-мефодіївців, але він був визнаний винним за власними окремими діями".

В кінці травня 1847 року 33-річного Шевченка визначили на військову службу в Оренбурзькому краї. Під найсуворішим наглядом і з забороною писати і малювати.

У 1857 році завдяки наполегливим клопотанням впливових друзів Тараса Шевченка звільнили. Він повернувся в Петербург, де був прийнятий в родині графа Толстого.

Тарас Григорович захоплювався поезією і мистецтвом, намагався створити сім'ю, але надовго його не вистачило.

Помер у Санкт-Петербурзі 10 березня 1861 року від водянки. Кобзар похований на Чернечій горі поблизу Канева (Черкаська область).

Який Тарас Шевченко?

Слова, цитати, твори Кобзаря – частина сучасної України. Художники осучаснюють портрети Тараса Шевченка, науковці та літератори, як, втім, і школярі різного віку, продовжують вивчати його спадщину.

Портрети Шевченка можна зустріти як на вулиці, так і в багатьох будинках.

"Кобзар" – обов'язкова частина багатьох бібліотек як українців, так і жителів інших країн світу.

Картини Тараса Шевченка – менш відома, але також популярна частина його спадщини. Як і гравюри, як і прозові твори.

Багатогранна творчість Кобзаря, що через 204 року викликає інтерес і бажання вивчати.

Яким буде Тарас Шевченко?

Таким і буде. Сучасним Кобзарем з минулого, який буде викликати незмінні дискусії, обговорення і просто привертати до себе увагу. І творчістю, і своїм життям, і впливом на життя української нації. Через кілька сотень років.

Цікаві факти

Тарас Шевченко залишив свій слід в космосі. У 1973-1975 роках автоматична станція "Марінер-10" вперше сфотографувала Меркурій з близької відстані. На планеті були виявлені кратери різних розмірів.

Їх назвали в честь художників, музикантів, письменників і поетів. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка. Діаметр кратера Шевченка — 137 кілометрів.

Всім відомий найбільш популярний образ Кобзаря у художників. Однак історики запевняють, що, проживаючи в Санкт-Петербурзі, Шевченко був модником і одягався дещо інакше.

Тарас Шевченко любив випити. Принаймні так стверджували його сучасники. Наприклад, Микола Костомаров. Саме він і розповів про улюбленому напої Шевченка – чай з ромом:

"Я ніколи не бачив його п'яним, а помічав тільки, що коли подадутъ йому чай, то він наливав таку масу рому, що всякий інший, здавалося, не устояв б на ногах".

Після смерті Тарас Григорович був похований у Санкт-Петербурзі. І тільки через кілька місяців його перепоховали на Чернечій горі біля Канева.

Багато віршів Шевченка стали піснями. 

Портрети Шевченка можна зустріти як на вулиці, так і в багатьох будинках.

"Ікони революції"

"Кобзар" – обов'язкова частина багатьох бібліотек як українців, так і жителів інших країн світу.

Картини Тараса Шевченка – менш відома, але також популярна частина його спадщини. Як і гравюри, як і прозові твори.

Сон бабусі і внучки