Напишу свою особисту відповідь на питання, яке часто чую – "Чому у поляків вийшло, а у нас ні?"

Моя думка наступна – справа в першу чергу в критичній масі непродажної польської інтелігенції (згадаємо рух Солідарності), яка змогла в часи падіння комуни поставити національні інтереси вище приватних.

Читайте також: Україна – Польща: згадаймо заповіт Качинського

Але на щастя польська інтелігенція взагалі існувала, хоч і в підпіллі. В Україні ж після того, що в 30-х роках совєти зробили з інтелігенцією і селянами, виявилось що розбудовувати країну після падіння ссср просто нікому. Навіть слабкі паростки нової інтелігенції шістдесятників були нещадно вирублені в епоху брежнєвського застоя.

Саме через цю прірву в структурі суспільства у нас і виник олігархат на фоні безхребетного населення. І поки тут виростала хоч трохи інша генерація українців, цей олігархат неслабо зміцнів за роки незалежності і тепер нам треба вибратися не лише з колоніальної і совецької парадигми, але і з цієї халепи теж.

І не забуваймо про величезний фактор північного сусіда. Поляки (як і вся Європа) насправді не знають про нього нічого.

Читайте також: Україна сама дала Польщі підстави зверхньо ставитися до нас — Снєгирьов

P. S. За останніми підрахунками в Польщі нині працює близько півтора мільйони українців. Підкреслюю – півтора мільйони працездатного населення, переважно молодого і середнього віку. Це як на мене до фіга як для такої слабкої економіки як українська. Розкажіть може хто в курсі – чи існує в уряді України якась стратегія по їх поверненню?