До дня 8 березня в інтернеті поширили інфографіку, де зазначено, що за 2017 рік в Україні від домашнього насильства загинуло 600 жінок, натомість на фронті за цей же період – 191 особа.

Джерелом цієї, м'яко кажучи, суперечливої інформації названо Інститут демографії і соціальних досліджень.

Мене почали теґати здивовані приятелі у фейсбуці та просити це прокоментувати. Друзі, на цю відповідь мені знадобилося три дні, бо довелося опрацювати вироки за 2017-й, які є в єдиному реєстрі, та статистику на сайті Генпрокуратури. Наведені нижче цифри легко перевірити, бо джерела відкриті.

І в мене вийшла цифра – 278, а не 600. З урахуванням статистичної похибки.

Читайте також: 600 жіночих смертей від побутового насильства за рік: дослідження в Україні не робили, цифру взято з повітря

Із загальної кількості жертв, убитих злочинцями, лише 12% – це жінки як жертви домашнього насильства (але насправді їх іще менше, нижче я поясню чому).

Це добре видно з вироків судів – які у відкритому доступі. Таких вироків за 2017 рік було 1491. Із них тільки 12,4% є жінками-жертвами домашнього насильства в розумінні Стамбульської конвенції. Бо інші жертви-жінки не були з убивцею в сімейних стосунках. Таким чином маємо 185 загиблих жінок – жертв сімейного насильства за вироками судів 2017-го.

Так, не всі з цих убивств і тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, були вчинені у 2017 році, ці вироки включають злочини, вчинені раніше. Але для нас показовою є цифра – 12,4%. Такі цифри зустрічаються і в дослідженнях вітчизняних науковців. Жінки є жертвами насильницьких злочинів приблизно у 20% випадків, серед них
приблизно 12-13% – жертви саме домашнього насильства зі смертельним наслідком.

Тепер звернімося до статистики ГПУ щодо зареєстрованих убивств і тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть, за 2017 рік. Там ми бачимо такі цифри – 2246 за 2017-й. Це 1633 умисних убивства і 613 ТТУ, які спричинили смерть. 
12,4% від цієї цифри – 278. Тобто близько 278 жінок загинуло від дій осіб, із якими були в сімейних стосунках.

А тепер я розповім, чому формально ці 278 випадків відносять до домашнього насильства стосовно жінки, але насправді ця цифра менша.

Читайте також: Десять міфів про домашнє насильство

Серед цих 278 смертей – 69% завдані співмешканцем, чоловіком, колишнім чоловіком, а 31% – завдані дітьми (так-так, сини й дочки вбивають своїх мам).

Щодо першої групи, коли вбивав співмешканець,чоловік, колишній чоловік. Якщо ви ретельно вчитаєтеся в матеріали справ, то побачите, що в добрій половині випадків насильство було взаємне й до останнього моменту злочину не було зрозуміло, хто з них стане жертвою, а хто – вбивцею. Тобто жінки застосовували насильство врівень із чоловіками, при цьому обоє були у стані алкогольного сп'яніння.

Щодо другої групи – там, де вбивцями є власні діти. Тут теж є добра половина справ, коли спочатку мама вчиняла насильство стосовно дитини, а потім та виросла й відповіла.

Я не знаю, чи вивчав матеріали всіх цих справ Інститут демографії і соціальних досліджень, щоб так упевнено заявляти про кількість загиблих жінок від домашнього насильства. Але якби вони ці провадження почитали, то не лише зменшили би свої цифри, але й написали би про загиблих чоловіків, як жертв домашнього насильства, – бо таких загиблих теж достатньо.