Доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) звертає увагу на ситуацію в Криму та Севастополі. Експерти зазначають, що кримчан примушують до військової служби в Збройних Силах Росії, а кількість осіб, які навчаються українською мовою, знизилася на 97 відсотків.

Доповідь про ситуацію з правами людини в Україні охоплює період з 16 листопада 2017 року до 15 лютого 2018 року. Правозахисники зазначають, що Росія застосовує свої закони на півострові, «порушуючи встановлене в міжнародному гуманітарному праві зобов'язання дотримуватися законодавства окупованої території», пише Тетяна Савчук для Крим.Реалії

Автори доповіді пишуть, що обмеження свобод кримчан спричиняє страждання кримськотатарської громади. УВКПЛ «помітило наявність стійких проблем у здійсненні правосуддя та основних свобод у Криму й задокументовані 18 випадків порушень прав людини».

Читайте також: Чубаров: Проведення виборів Президента РФ на тимчасово окупованій території Криму є незаконним

Примусова військова служба

Експерти звертають увагу на те, що Росія змушує жителів півострова служити в її збройних силах: «У двох призовних кампаніях 2017 року на військову службу забрали не менше ніж 4800 чоловіків, що є порушенням міжнародного гуманітарного права». Організація зазначає, що за ухилення від служби кримчанам виносять судові вироки.

Мова навчання

Українською мовою в Криму зараз навчаються лише 318 осіб ‒ на 97 відсотків менше людей, ніж у 2014 році. На 50 відсотків менше учнів, у порівнянні з 2014-м, вивчають українську мову як предмет на вибір або під час додаткових занять.

Кримськотатарською мовою навчаються 5600 осіб, 21600 дітей вивчають цю мову як предмет на вибір або як додатковий.

Свобода зібрань та думок

Упродовж звітного періоду 78 кримських татар і 2 чоловіків-мусульман оштрафували за проведення одиночних пікетів 14 жовтня 2017 року. Це був знак протесту проти арешту інших кримських татар, яких нова влада підозрює в нібито участі в терористичних групах.

УВКПЛ зазначає: немає доказів, що одиночні пікети могли стати на заваді національній безпеці чи громадському порядку.

Правозахисники нагадують, що 18 грудня 2017 року Верховний суд Криму залишив чинним вирок журналісту Миколі Семені ‒ за нібито заклики до порушення територіальної цілісності Росії.

УВКПЛ зазначає, що вирок Семені «ґрунтувався винятково на доповіді експерта-лінгвіста, який був прийнятий судом без будь-якої оцінки. Це суперечить принципу належної правової процедури, згідно з яким «всі юридичні питання мають вирішуватися винятково судами». Висновки іншої експертизи суд відхилив без обґрунтування, «що може являти собою порушення гарантій належного судового розгляду», йдеться у звіті.

Читайте також: Вы заслужили то, чего желаете нам, – Муждабаев

Обмеження доступу до державних послуг

Окремо в доповіді УВКПЛ сказано про те, що для кримчан недоступні деякі державні послуги на материковій частині України, зокрема й банківські. Згідно з постановою НБУ, особи, які живуть у Криму, не є «резидентами». Тобто українці, які жили на материковій Україні до анексії, але з кримською реєстрацією, для відкриття рахунку в банку мають отримувати статус ВПЛ. «Однак статус ВПЛ передбачає більш суворі вимоги до реєстрації актів цивільного стану, які часто застосовуються довільно, наприклад, до відновлення національного паспорта», ‒ мовиться у звіті.