29 березня в Києві стартує щорічний, 16 турнір зі спортивної гімнастики – Кубок Стелли Захарової.

Це єдиний турнір найвищого міжнародного рівня, що проводяться в Україні. Раніше цей вид спорту був провідним. Його представники вагомо поповнювали скарбничку медального заліку на змаганнях різного рівня. Після розвалу побудованої протягом багатьох десятиліть структури спорту, а найголовніше – внаслідок зневажливого ставлення українських чиновників спортивна гімнастика постраждала помітніше за інших. 

В інтерв'ю кореспондентові "UAINFO" Стелла Захарова розповіла, чому організовує міжнародний турнір, про діяльність профільного міністра, а також про те, що змушує атлетів виїжджати з країни.  

Читайте також: Олег Верняєв став абсолютним чемпіоном всесвітніх змагань зі спортивної гімнастики

– Стелло  Георгівно залишилося зовсім трохи часу до проведення в Києві Міжнародного турніру зі спортивної гімнастики. Як йде підготовка?

– Інтенсивно  йде підготовка. Хочеться, щоб кожен нюанс було відпрацьовано, щоб усе було красиво. Це міжнародний турнір. Приїдуть гості. А ми – лице України, народу. В цьому році, як ніколи, приїде  багато команд. Мені дуже приємно  й водночас сумно, адже катастрофічно не вистачає коштів. Я не думала навіть, що 16 команд виявить  бажання  приїхати в Київ. Однак з іншої сторони – це прекрасно. Оскільки пишаюся, що за 16 років ми себе реалізували в повному обсязі.  Завжди ставимо завдання – максимально популяризувати даний вид спорту. 

Повірте, я не витрачаю бюджетні кошти. Знаходимо багато спонсорів. Ми працюємо кропіткою працею. Наприклад, зараз ви скрізь бачите рекламу про майбутній турнір. Ви ж розумієте, що усе це не за красиві очі. Ми все зробили, щоб вхід у Палац спорту був безкоштовний. Увесь фінансовий удар беремо на себе. На сьогоднішній день Міністерство молоді й спорту не виділило нам жодної копійки. 

Ви тільки вдумайтесь: на проведення заходу  міжнародного масштабу  гроші держава не дає. 

Я розумію, що вони заплатять за аренду Палацу спорту, адже це державний об’єкт, а також готель, та харчування. І на тому спасибі. Тому в таких умовах нам дуже складно. Однак ми працюємо. Мені дуже приємно, що нам вдалося підготувати прекрасні призи для наших гімнастів. Це ювелірні  вироби. Перед початком турніру у нас буде прес-конференція. Робимо красиве відкриття із залученням ведучих зірок естради. Люди йдуть нам на зустріч, допомагають. По суті, з нічого ми робимо цукерку.

– Зараз країна переживає нелегкі часи. Це і економічна криза, і війна на Донбасі... Це не може обійти спорт. Як нині, на вашу думку, йдуть справи в спорті, ну і зокрема в гімнастиці?

– На жаль, ситуація щороку погіршується. Коли Україна стала незалежною – відразу потрібно було думати і розвивати український спорт. Однак ніхто цього робити не хотів. А думали, що все буде як при Радянському Союзі. Усі чиновники, які займали посади міністрів були впевнені, що все буде так як раніше. Спочатку усе це тривало на тому багажі, який ми отримали при СССР... Однак потрібно було терміново  впроваджувати нові технології. Але на жаль...

І ось що ми отримали сьогодні? Звичайно, підлили масло у вогонь наші великі міністри: наприклад, у 2014-му році реформатор Булатов. Я пофамільно називаю і не боюсь, адже усе це називається вбивством спорту. Ці люди не хотіли нічого зробити для спорту. Ти ж прийшов на це місце, тебе поставив народ, то приклади максимум зусиль для цього...

На жаль, це стосується й нового міністра Жданова. Люди не думають про спорт, а лише про себе. І що ми маємо? Подивіться на результати в Ріо-де-Жанейро, зимових Олімпійських іграх. І звинувачувати сьогодні наших тренерів, спортсменів ні в якому разі не можна. Ці люди з нічого зробили результат і принесли хоч якісь нагороди і славу країні.

Читайте також: У чому полягає феномен українських спортивних звитяг

Ситуація в спортивній гімнастиці взагалі жахлива. Нещодавно була в гімнастичному залі, який знаходиться в Конча-Заспі. І він мене шокував. Адже коли я побачила в яких умовах тренуються наші лідери світової гімнастики – трохи жахнулася... Верняєв, Радівілов – це великі люди. Вони продовжують жити в нашій країні, здобувати славу нашій країні. А умови для тренувань – відсутні. Це ганьба.  

– Давайте поговоримо про відтік кадрів. Наші спортсмени їдуть на змагання представляти інші країни. Їх звинувачують в зраді. Ви особисто якої думки?

– Мені, як спортсменці, олімпійській чемпіонці, боляче бачити те, в якому становищі сьогодні перебуває наш спорт. Подивіться, наші спортсмени масово їдуть і приносять славу і медалі іншим країнам. Але звинувачувати їх  в цьому не можна. Тому що спорт для них – це не хобі, це їх робота. І вони змушені як працівники їхати за кордон, щоб мати можливість виживати і лікуватися. Мені за це дуже боляче. У них немає іншого виходу.

Сьогодні наші чиновники знищують спорт. Вони  нічого не роблять для спортсменів. Вони їх виганяють з країни.