Декілька слів щодо зрадомантр про поганий стан українських доріг. Хочу дещо нагадати.

Вартість будівництва 1 км дороги на чотири смуги коштує від 3 до 5 млн доларів (це без переходів, складних розв'язок, шляхопроводів).

На Заході ця вартість сягає до 10 млн доларів.

Капремонт доріг коштує від 2 до 3 млн доларів.

З Вікіпедії "Автомобільні шляхи України — мережа доріг на території України, що об'єднує між собою населені пункти та окремі об'єкти та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів та вантажів.

Протяжність автомобільних державних доріг в Україні становить 169,5 тис. км. Мережа основних маршрутів поширена по всій країні і з'єднує всі великі міста України, а також надає транскордонні маршрути із сусідніми країнами, з них з твердим покриттям — 165,8 тис. км. За стан цих доріг відповідає Державне агентство автомобільних доріг України.[1]
Ще є 250 тис. км вулиць міст, за стан яких відповідають місцеві органи влади.[1] Також є відомчі і внутрішньогосподарські дороги".

Читайте також: Дойдут ли деньги до дорог

Якщо враховувати, що після 20 років експлуатації дорогу потрібно робити фактично з нуля, неважко порахувати скільки потрібно коштів щорічно витрачати на будівництво доріг. Це десь 33,2 млрд доларів. Це без капітальних та поточних ремонтів. Ця сума дорівнює розміру всіх доходів державного бюджету на 2018 рік.

Не потрібно бути великим економістом, щоби зрозуміти, що з таким розміром економіки, включно з тіньовою, ми ніколи, підкреслюю ніколи, не матимемо якісних доріг. Ми в принципі в осяжні строки (15-20 років) не матимемо, навіть у наближені, той розмір економіки, яка могла би продукувати збір податків в обсязі, достатньому для будівництва та ремонт доріг. Це навіть без урахування розкрадання бюджетних коштів при їх будівництві та ремонті.

Наприклад, у Бостоні пару років назад завершили будівництво платної дороги по місту (з тунелями). Вартість будівництва становила 10 млрд доларів. Це лише одна дорога в одному місті. Мешканці міста дуже раділи цій дорозі і чекали її з півтори-два десятка років.

З цього випливає три висновки. По-перше, не варто розповідати про погану центральну та місцеву владу, яка неспроможна забезпечити якісний стан доріг. Сімома хліба тільки Господь у Біблії міг усіх людей нагодувати. У повсякденному житті все значно прозаїчніше.

Дорослим людям це все ж таки варто розуміти.

По-друге, коли наші водії на євробляхах розповідають про те, що вони не хочуть платити великі податки при купівлі вживаних авто, то хочу нагадати, що практично ніхто з них у повному обсязі податки на доходи не сплачує, при далеко не надвисоких ставках.

Читайте також: На ремонт дорог местного значения выделили рекордную сумму

Тому держава цілком має право встановлювати інші види та ставки непрямих податків, які дозволяють акумулювати до державного та місцевих бюджетів кошти, необхідні, у тому числі, щоби утримувати дороги хоча би в стані, по яким взагалі є можливість пересуватися на авто.

По-третє, нам якомога скоріше потрібно ухвалити закон про концесії, який дозволить залучати приватні інвестиції у будівництво платних доріг. Це кардинально не вирішить проблему жахливого стану українських доріг, але може хоч трохи покращити ситуацію.

Кращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org