Враження від першого дня робочої програми.

Головних висновків два.

1. Без високопрофесійного і відповідального педагога якісна освіта неможлива: з цього треба починати.

2. Фінська освіта у постійному розвитку. Незважаючи на її загальний високий рівень та безсумнівні досягнення, фінські колеги бачать свої проблеми – і використовують дієві механізми їх вирішення.

Тепер більш детально.

Вчорашня ранкова зустріч з фінськими колегами почалася із загальної інформації про структуру та особливості освітньої системи.

Загальний принцип відносно учнів – від загальної доступності для будь-якої семирічної дитини та рівних стартових можливостей – до поступового підвищення рівня відповідальності та все більш жорсткого відбору на наступний етап освіти.

У цьому сенсі українська освіта до недавнього часу мала побудову практично діаметрально протилежну: від жорсткого відбору "зручних" дітей та батьків у перший клас – до практично загального вступу у вищи навчальні закладу без серйозного конкурсу.

Читайте также: Одна из британских школ изменила свой график, чтобы дети поспали подольше

Найбільш цікавою була інформація, яку ми отримали на другій вчорашній зустрічі: про систему підготовки вчителів. Про це нам розповіла Йонна Кангас (Dr Jonna Kangas) викладач університету Хельсинки, вчитель початкової школи. Це, до речі, гарний приклад того, як треба вчити майбутніх вчителів – тільки на власному досвіді.

Основне – вся система підготовки вчителів побудована на базовому принципі – дуже жорсткий відбір на вхід до професії і дуже високий рівень довіри до вчителя та його академічної свободи.

У майбутніх вчителів надзвичайно насичене навчання із співвідношенням практики та теорії 50 на 50. І надзвичайно висока відповідальність за результат: конкурс на педагогічні спеціальності університетів становить приблизно 15 претендентів – і після кожного курсу відраховують до 10% студентів.

Саме тому у Фінляндії немає методичних збірок та рекомендацій, до яких звикли українські вчителі. Кожен вчитель є відповідальним творцем своєї власної педагогічної системи. Головне, щоб вона виводила дитину на рівень досягнення державного стандарту.

Педагог – поважна професія, яка непогано оплачується. І хоча Фінляндія – дорога країна, вчительської зарплати вистачає на дуже пристойний рівень життя. Зарплата вчителя – 2,5-3 тис. євро. Після сплати податків залишається 1500-2000.

А директор школи (ректор у фінській термінології) – дуже впливова посада, на якій шкільний адміністратор має великі повноваження та велику відповідальність. І, відповідно, велику зарплату, близько 5 тис євро. Бо фіни дуже добре розуміють, що від керівника багато що залежить.

Всі фінські школи – державні, приватних практично немає: на всю країну їх лише дві – і там вчаться, переважно, діти дипломатів.

Тим не менш, фіни мають певні проблеми в освіті і визнають це. Наприклад, із відбором дітей до гімназій (16 років).

Причина – школи, незважаючи на високий рівень, все ж дають різну якість освіти. І випускники різних шкіл можуть мати різні бали, хоча рівень їх досягнень однаковий. Ця ситуація призводить до того, що діти з більш якісних і – відповідно – більш вимогливих до оцінювання шкіл мають менші шанси на зарахування, бо до гімназій немає іспитів, враховується середній бал свідоцтва про основну освіту. Тому фіни зараз шукають механізми виправлення цієї неприємної ситуації.

Другий день робочої програми у Фінляндії.

Врахувавши досвід першого дня, коли надвечір вже важко все узагальнити, тепер пишу короткі нотатки протягом дня, на ранок наступного – узагальнюю у більш об'ємній публікації, щоб можна було поділитися враженнями більш концентровано.

Отже, були такі події:

1. Візит до середньої школи Karakallion у місті Еспу (Espoo)

2. Досвід роботи молодіжного Альянсу з розвиток молодіжних програм та просування громадянської освіти

3. Діяльність професійної асоціації вчителів історії та суспільних наук

Тепер детальніше.

1. Візит до середньої школи

Ранок розпочався з візиту до школи Karakallion у місті Еспу (Espoo). Це місто – частина міської агломерації Хельсинки, приблизно як Коцюбинське у Києві.

Школа вражає. Звичайно, що відразу кидається в очі архітектура, обладнання тощо. Але ці зовнішні ознаки  лише наслідок глибоких внутрішніх процесів.

РІВЕНЬ ОБЛАДНАННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ

Комуна Еспу (так у Фінляндії називаються місцеві громади) досить багата: тут чимало молоді, яка пристойно заробляє і сплачує високі податки до місцевого бюджету. Тому школа, яку ми бачимо, крім того, що капітально відремонтована 4 роки тому, ще й непогано фінансується: по 8 тис євро на кожного з 390 учнів (студентів).

В інших комунах, де грошей не так багато – обладнання та фінансування скромніше.

РОЗРАХУНОК ОСВІТНЬОЇ СУБВЕНЦІЇ З ДЕРЖБЮДЖЕТУ

Освітні субвенції з держбюджету надаються нерівномірно: багаті комуни отримують освітньої субвенції мало або зовсім не отримують, більш бідні отримують суттєві гроші. Скільки саме – вирішує фінське міністерство освіти за чіткими критеріями: кількість працездатних в комуні, кількість пенсіонерів, розмір надходжень від національних та комунальних податків.

КІЛЬКІСТЬ ДІТЕЙ У КЛАСАХ

Кількість дітей у класах також залежить від місцевого бюджету: у цій школі – 20, у більш бідних комунах – до 30.

БУЛІНГ

Проблемі булінга у школах приділяють багато прискіпливої уваги. Запобігання булінгу нараду із спілкуванням з батьками – одне з головних завдань куратора класу (класного керівника).

Запроваджені процедури взаємопорозуміння, медіації. Психолог приходить до школи лише раз на тиждень: бо навіть у багатій комуні на оплату висококваліфікованого психолога не вистачає коштів.

ЗАРПЛАТА ВЧИТЕЛЯ

Зарплата на ставку - приблизно 2800 (чистими, після сплати податків – близько 2000).

Ставка залежить від предмету: 

– учитель фінської мови та літератури – 18

– учитель іноземної мови (у т.ч. - російської) – 20

– учитель історії та суспільних наук – 23

– учитель фізкультури – 24

ВЧИТЕЛІ П'ЮТЬ КАВУ НА ПЕРЕРВІ

Турбота про дітей і вчителів видна на кожному кроці. Вчительська – комфортна, велика, зручна, гарно обладнана побутовою технікою: два холодильники, декілька кавоварок, посудомийна машина.

ДОВІРА ДО ОСВІТИ

Фінські вчителі на загал задоволені тим, що вони мають високий рівень довіри – і дуже високу відповідальність.

ЩО ФІНСЬКІ ВЧИТЕЛІ ХОЧУТЬ ЗМІНИТИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ

Вплив на дітей, щоб позбавити залежності від гаджетів. Є проблема з нерівномірністю оцінювання у школах.

МОЛОДІЖНИЙ ПАРЛАМЕНТ ЕСПУ

Від 14 до 30 років, дві студентки представляють школу у цьому парламенті. За пропозицією молоді місцева влада виділила місце для графіті (взагалі це заборонено).

Участь у вирішенні конфліктів – протидія булінгу. Музичні фестивалі. Взагалі – місцева адміністрація дуже уважно стежить за настроями серед молоді і враховує його пропозиції.

Читайте также: Результат нашего образования – бессмысленный и беспощадный

РІВЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ МОЛОДІ

Фінські підлітки на запитання, чи знають вони, що Росія зараз воює проти України, відповіли, що знають.

І знають про те, що Росія заперечує присутність своїх солдат в Україні. А календар з Путіним та інші фото, де він з дітьми та тваринками, сприймають як наочний посібник з пропаганди.

ОБЛАДНАННЯ КАБІНЕТІВ ДЛЯ УРОКІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Про це напишу окремий великий пост: бо вразило до нестями.

2. Розвиток молодіжних програм

Під час зустрічі у молодіжному громадському Альянсі колеги розповіли про те, що у Фінляндії діє закон про молодіжні організації.

Молодіжні ради є у кожній комуні. Вони представляють інтереси молоді, а цей Альянс об'єднує 125 молодіжних організацій.

Діяльність молодіжних організацій фінансується за рахунок доходів від державної монополії на проведення лоторей.

Молодіжні організації тісно співпрацюють зі школами: проводять вибори до учнівського самоврядування та комунальних молодіжних парламентів, організують навчальні імітації "дорослих" виборів, організують опитування, що саме треба змінювати у конкретній комуні чи місті.

На сайті організації є дорожня карта для молодих людей, які хочуть взяти участь у різноманітних активностях "Марштрут небайдужої людини" (різні мови, в т.ч. – російська)

Результати молодіжних виборів, які проводяться паралельно з загальнонаціональними, показують приблизно однакові результати. У таких виборах у лютому 2018 року взяли участь майже половина фінських шкіл.

3. Діяльність професійної вчительської асоціації вчителів історії та суспільних наук.

Найяскравіше враження – від розповіді про те, як створюються підручники.

Фінські підручники створюють вчителі, а видавництва готують та друкують за власний кошт. Ця процедура також наслідок великої довіри до вчителя.

Жодних експертиз від будь-яких державних структур немає: якщо у підручнику щось не так, його просто не купить комуна, яка забезпечує роботу школи.

Підручники – дуже зручні, прекрасний книжковий дизайн, висока культура видавництва, багато зрозумілих ілюстрацій та схем.

Кращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org