Я пам'ятаю свого діда, Приходько Михайла Микитовича (1926-1997), я пам'ятаю, що він воював на фронтах Другої Світової в лавах РККА з 1943-го по 1945 рік, я пам'ятаю про його участь в операціях "Баґратіон", Пулавський плацдарм, Сарни-Ковельська... Про те, що він відбив у нацистів Варшаву, про те що взяв Берлін і брав участь у штурму Райхстаґу. Я пам'ятаю...

Читайте також: "Бессмертный полк" треба заборонити, як один з елементів прославляння комуністичної ідеології – блогер

Я знаю, що він потрапив на фронт 16-ти річним пацаном з українського хутору Червоне поле на Кубані, що існує до цих пір, я знаю, що він в свої роки мало розумів про всі геополітичні хитросплетіння довкола війни і думка у нього була одна – я захищаю Батьківщину.

Але я знаю і те, що він ніколи не перетинався з УПА а ще, вже мені малому казав що не розуміє тих, хто воював в лавах РККА, а по прошестю стількох років продовжує "вклонятися Сталіну і хотіти назад в СССР".

Читайте також: "Істинний урок історії – це все-таки дорога до людського примирення", – Безсмертний

Мій дід для мене герой, бо він був справжнім воїном, а не фальшивкою, яких зараз вийде дуже багато на наші вулиці, він був чесним з нами і з собою коли казав: "я ж не за Сталіна воював, Сталін нас голодом морив в 1932-1933", а незадовго до смерті попросив, аби на його могилі під ім'ям та прізвищем не було всяких пафосних епітафій а просто два слова "Ветеран Війни". Так і є...

Я пам'ятаю, Дідусю. І розумію...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram