Намагаючись відтягнути створення антикорупційного суду і зберегти обличчя перед міжнародниками, Порошенко зловживає тактикою "добрий цар і безвідповідальні бояри в парламенті" або простіше – "не віноватая я".

Президент обіцяє нові й нові дати просування закону про Антикорупційний суд, а потім перекладає відповідальність на депутатів.

Спочатку Порошенко, який має найбільшу фракцію в парламенті, у жовтні 2017 року обіцяв ухвалення закону про Антикорупційний суд до кінця 2017 року. Потім у лютому – до середини квітня.

Днями в інтерв'ю німецькому виданню "Фокус" він уже говорив про травень. Водночас іще два тижні тому голова президентської фракції в парламенті Артур Герасимов назвав інші строки – травень, а то й червень.

Що в цей час відбувається в парламенті? Чи справді погані депутати з інших фракцій цинічно підставляють президента тоді, коли всі його прагнення спрямовані на створення Антикорупційного суду?

Верховна Рада проголосувала за законопроект про Антикорупційний суд 1 березня 2018 року. Два тижні після голосування, тобто до 15 березня, приймалися поправки до законопроекту. Усього подали майже 2000 поправок.

Читайте також: G-7 закликала Україну створити Антикорупційний суд згідно з вимогами Венеційської комісії

Але з 15 березня вже майже два місяці всі 2000 поправок лежать "мертвим вантажем" у Комітеті з питань правової політики та правосуддя.

Його голова – Руслан Князевич (БПП), довірена особа Петра Олексійовича, юрист та представник БПП у ЦВК під час виборів 2014 року та представник президента у Верховній Раді (червень 2014-го – січень 2015-го). 14 із 32 депутатів комітету – теж із президентської фракції.

Крім того, в цьому ж комітеті працює на благо незалежної судової системи близький соратник президента, який часто відвідує ночами саму Адміністрацію на Банковій – Олександр Грановський.

Із 15 березня відбулося п'ять засідань і зустрічей комітету, але антикорупційний суд, якого вимагають МВФ, ЄС та українці, явно не в пріоритеті. На жодному із засідань комітет не те, що не почав розглядати майже 2000 поправок до законопроекту, а навіть не спромігся створити робочу групу для роботи із поправками. 

Лише 11 квітня, через місяць після подання правок, Князевич замість засідання комітету провів закриту нараду, на якій роздав порівняльну таблицю поправок до законопроекту і відпустив депутатів думати про концепцію антикорупційного суду в баченні фракцій. Це тоді, коли за законопроект уже проголосували у першому читанні, коли є чіткі рекомендації Венеційської комісії та усі пропозиції фракцій уже подані.

Юрист Порошенка відверто нікуди не поспішає. Чи то його не повідомили про обіцянки президента щодо швидкого ухвалення законопроекту, чи то, що ймовірніше, Князевичеві чудово відомо про нещирість цих обіцянок.

Президент може, звичайно, й далі думати, що він найхитріший і звинувачувати в усьому Верховну Раду, але варто згадати, як швидко депутати ухвалювали інші законопроекти, вигідні Порошенкові. Наприклад, голосування про призначення генпрокурором Юрія Луценка, ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу чи нових процесуальних кодексів, над поправками до яких комітет Князевича працював щодня впродовж декількох тижнів.

Читайте також: Гроші чи репутація: чим є для Києва кредит МВФ?

Проблема не лише в тому, що Україна потребує створення Антикорупційного суду, щоб топ-корупціонери нарешті відповіли за награбоване.

Якщо законопроект про антикорсуд не ухвалять до кінця сесії (тобто до 13 липня 2018), Україна не отримає чергового траншу МВФ. Без цих грошей на Україну може чекати дефолт – глибока фінансова криза та руйнування економіки – через неспроможність виплатити зобов'язання по зовнішнім боргам

Політика МВФ щодо надання фінансової підтримки країнам – не давати транші у четвертому кварталі через побоювання впливу на бюджетний процес, а також уникати надання допомоги у виборчий період. Тому в нас залишається лише третій квартал 2018 року, майже половина якого вже минула! А МВФ непохитно стоїть на своєму: не буде антикорсуду – не буде траншу.

Голосування за такий обіцяний президентом Антикорупційний суд насправді вирішуватиме економічну долю країни на найближчі роки. Без західних партнерів і підтримки МВФ Україна навряд чи зможе подолати економічну кризу сама.

Захід відверто дратується від обіцянок і гри Порошенка в гарного президента і поганих депутатів. Усі вже давно зрозуміли цю стратегію і більше не вірять в обіцянки. Осіння відмова МВФ надати транші Україні це чудово продемонструвала.

Тому або президент таки дасть "добро" на рух законопроекту до другого читання, або саме він, а не "злі бояри" буде відповідальним за економічний колапс, який нас чекатиме.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram