Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 1 березня

Істерика слабака, що програв: "Газпром" образився й нашкодив по-малому

"Газпром" програв "Нафтогазові". Програв на 2.6 млрд доларів. І судячи з усього, дуже несподівано для себе. І тепер Остапа понесло. Спочатку вони сказали, що рішення несправедливе. І вони його оскаржуватимуть. Але рішення Стокгольма можна оскаржити тільки в Стокгольмі. Тому – вперед і з піснею. Нехай оскаржують. І вони це, напевно, розуміють. І хлопці вирішили нашкодити. По-малому. Добре, що весна. Добре, що ми вже знаємо, з ким маємо справу. І тепер головне – ніколи цього не забувати. І тепер головне перечекати морози, перетерпіти і показати Європі, з якою істеричкою вони мають справу. А там, може, чиясь істерика допоможе в боротьбі з "Північним потоком".

Як ДФС привітала керівника "Нафтогазу" із перемогою у Стокгольмі. ДОКУМЕНТИ

Підстава, зазначена в тексті постанови – "не забезпечив можливість подання додаткової митної декларації з повним пакетом товаросупроводжуючих документів". Реальна причина – відмова "Нафтогазу" оформлювати й оплачувати природний газ, який ВАТ "Газпром" контрабандно постачав на тимчасово окуповані території Донецької та Луганських областей. Саме тому ми досі й не можемо надати весь пакет документів, оскільки не платитимемо за газ, який не замовляли і не споживали, але на якому наполягає "Газпром". Я не жаліюся, просто хочу, щоб усі розуміли, з якими "патріотами" нам тут доводиться мати справу.

Основні ризики подальшої долі закону про Антикорупційний суд

Після ейфорії щодо ухвалення за основу закону про Антикорупційний суд – варто памятати про основні ризики його подальшої долі: час і формулювання. Щодо часу: за максимального пришвидшення – два тижні на подачу поправок, тиждень на обробку таблиці (прогнозую 2 тисячі поправок), місяць на розгляд поправок в комітеті. Ухвалення закону в цілому в травні. Три місяці на формування комісії, прийняття положень про її роботу та іншої нормативки. Ще три місяці на конкурсний відбір суддів. Призначення суддів у грудні. Логістика, переїзд, ремонт, набір персоналу, прийом перших справ якраз співпадає зі стартом президентської виборчої кампанії.

The National Interest: Спецпредставник Курт Волкер розповів, як можна досягти миру в Україні

На думку Волкера, США можуть досягти своїх цілей шляхом переговорів, у яких Вашингтон має дві головні мети. По-перше, розраховує відновити суверенітет і територіальну цілісність України. По-друге, прагне гарантувати безпеку й захист усіх громадян України незалежно від їхнього етнічної належності, громадянства та віросповідання. Щоб досягти своїх політичних цілей, Сполучені Штати уточнили мову, якою вони користуються, описуючи конфлікт в Україні. Замість того, щоб побічно говорити про цей конфлікт без не згадки Кремля, Вашингтон тепер прямо називає території, що перебувають під контролем загарбників, окупованими Росією, говорить Волкер.

Як Кремль підкорився й повернув острови

Вулицю, найвіддаленішу від центру мого села, люди між собою називали Даманський. Хоча на будинках там висіли таблички – вул. 40 років Жовтня. Чому така розбіжність сприймалася як даність, я зрозумію вже в інституті. А в дитинстві сходити на Даманський було справжньою пригодою. Жити там – і поготів. Моїм однокласникам із Даманського найдовше доводилося добиратися до школи. Трохи більше як на кілометр неасфальтованою вулицею. Може, тому вони здавалися якимись шибайголовами – вчилися так собі й постійно задиралися. А ще, якось у школі почув, як одна вчителька скаржилася колезі на сусідів. Ті, мовляв, кожної весни пересувають межу городу на свою користь. "Наступають, як китайці", – резюмувала.

Пересмикування й жовч: так сприймає інформацію більшість коментаторів у фейсбуці

…Тільки не кажіть мені, що я це вигадую. Ні, не вигадую: імпліцитно це все є в отому роздратованому коментарі.
Більше того: таких набитих пересмикуваннями коментарів у Facebook – сила силенна. Людина просто ділиться своїми враженнями від фільму – на неї кидаються, як на винуватця. У чому? У тому, що йому подобаються гнилі ліберали, через яких США зрадили союзників тощо. Це – стилістика більшості фб-коментарів, це – спосіб сприйняття інформації більшістю коментаторів, це – їхній модус операнді: скориставшись із будь-якого приводу, розхлюпати свою жовч довкола, заляпати нею якнайбільше людей (читачів).

Боротьба зі власними демонами: писати чи не писати?

Це чимось нагадує письменницьке переконання одного з найцікавіших американських есеїстів, критиків і прозаїків Вільяма Ґесса. Колись під час однієї дискусії його запитали: а чому ви взагалі пишете? Адже вже є так багато чудових книжок, і навряд чи ми зможемо перевершити ці шедеври. Відповідь Ґесса була лаконічною: "Я пишу, тому що ненавиджу. Багато. Сильно". Роздратування й ненависть змушують якщо не до вирішення проблем, які їх викликали, то принаймні до потреби назвати все своїми іменами й поставити кілька дошкульних запитань. Оце і є мета колумністики, адже правильно сформульоване запитання – це вже майже відповідь, а точно сформульоване запитання і є відповіддю.