Чи перейдемо від школи-„общепита” до школи-„ресторана” із індивідуальними освітніми „меню”?!

Якщо ми справді готові дати адекватну відповідь на виклик індивідуалізації, курси за вибором мають складати не менше 50%(а краще 70-80%) змісту освіти в старшій школі.

Якщо раніше в ядрі сфери освіти знаходився заклад освіти із стандартною, однаковою для всіх програмою, то у другій половині ХХ століття виникла друга зона освіти, ядром якої стала індивідуальна освітня програма.

Причому, ця зміна освітньої реальності призвела до того, що тепер у всьому світі друга зона освіти почала диктувати умови першій: учні перетворились у замовників освітніх послуг закладів освіти.

Читайте також: Якісну освіту не отримують, а лише здобувають

Якщо заклади освіти залишатимуться на старих позиціях (нав’язування учням уніфікованих навчальних курсів і т. і.), вони поступово вимруть як динозаври. Завдання номер один для них – почати змінюватись, йти на зустріч змінам у світі та освітньої реальності.

Перш за все слід визнати право дитини на свій, унікальний і неповторний шлях у житті, на вільний розвиток свого особистого, суб’єктивного і нестандартного знання.

Тож, і в Україні слід нарешті дати дорогу новій освітній реальності – реальності індивідуальної освітньої програми, яку я як учень сам вибудовую, вона тільки мені підходить, є моїм надбанням, яке я самостійно створюю і реалізую впродовж усього життя.

Звісно, перифраз „школа – це я” наповнюватиметься реальним змістом по мірі просування учня від перших сходинок початкової школи до випускного класу.

Читайте також: Коли важливість цілісної освіти у школі не розуміє навіть її директор

Вища ступінь(старша школа) має нагадувати продвинутий „ресторан” із широким набором страв, як простих, так і тих, що розраховані на вишуканий смак. Тут мають бути надані практично необмежені можливості для складання власного освітнього „меню”.

Зберігати модель школи як радянського „общепита” з домінуючим принципом „їж що дають”, є вкрай безперспективною і безвідповідальною політикою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram