Перечитав. Не повірив власним очам. Перечитав іще раз.

Читайте також: Як навчаються у старших класах німецької школи

Директор (!) школи, демонструє нерозуміння важливості цілісності шкільної програми. Кліше про "підприємця, для кого не важлива історія чи література" – це відлуння уявлень про "бізнес 90-х". Підприємці – це якраз ті сміливіші й успішніші, які потім стають рольовими моделями для інших і, зрештою, приймають рішення, що впливають далеко за межі бізнесу. Підприємці краще за інших мусять розуміти, як і чому функціонує суспільство. Країні непросто буде переварити недовчених філантропів, які не можуть розгледіти історичні паралелі чи отруюють соціальний капітал недосконалістю своїх бізнес-моделей.

Чи "спортсмен, для якого фізкультура важливіша фізики" – це той, кому одного дня складно буде пояснити, чому його неопалювана порожня квартира все одно споживає тепло з інших квартир. У таких випадках збори ОСББ випалюють на півгодини більше з життя кожного учасника, а емоції йдуть через край. Бо директор школи з найкращими намірами вирішив, що щось із базової (!) програми середньої (!) школи менш важливе!

Читайте также: Блогерка: Підручник – аж ніяк не основне джерело знань у німецькій освіті

Школа – це не зазубрювання предметів і емоційний сплеск на іспиті. Це формування громадянських і споживчих компетенцій. Це вміння ставати громадянином. Це спроможність змінювати професію й опановувати нові знання впродовж життя. У паспорті потім не буде печатки "не спроможний до голосувань з історичних чи культурних питань".

І понад 2 тисячі компліментарних поширень! Господи, прости їм.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram