Чотиризірковий генерал Бундесверу у відставці Ганс-Лотар Домрезе з солдатською прямотою похвалився: "На перемовинах у Мінську Німеччина обрала правильну позицію, коли сказала, що давайте доб’ємося припинення вогню на сході, а питання Криму винесемо за дужки, нехай цим займаються наші діти." (інтерв’ю Deutsche Welle 14.05.2018)

Тож не питайте. чого Росія спокійно наладнала Керченського моста: не для санкцій об’єкт – для інвестицій, недарма Прокуратура АРК перевіряє європейські компанії на предмет постачання обладнання для цього злодійського будівництва. А вони, дивись, ще й тунель поможуть прокопати, за технологією Північного потоку. Чом би й ні, коли у ритуальних заявах речників Євросоюзу формально міст засуджується, а про санкції ні гугу.

Тим і цінні одкровення генерала, що демонструють справжню ціну порожніх заяв. У темі він не менше за інших, а щирість не політична — солдатська. Не те що пропечені політикани – спадкоємці Талейрана: "Язик людині даний для того, щоб приховувати свої думки".

Читайте також: Російсько-українська війна й перемовини з тінню

Ну хто з них міг би сказанути: "Нам – Заходу, НАТО – вдасться вийти на конструктивний діалог з Росією, якщо ми скажемо, що наша мета – щонайменше докласти зусиль задля збереження миру". Наче калька сумнозвісного чемберленового: "Я привіз вам мир", після повернення із Мюнхену 30 вересня 1938-го.

А який полемічний запал: "а я вважаю Україну частиною Європи" . Малоймовірно, що так емоційно доводить генерал знання початків географії, радше полемізує з колегами, які досі не визначились: європейцями є українці, чи – папуасами.

Справжньому генералові притаманна не тільки військова прямота, а й лаконізм, скільки змістів у двох реченнях:

1) з "російським Кримом" сучасні західні очільники змирились;

2) на сході їх метою є не деокупація, а лише "припинення вогню";

3) конструктивного діалогу з Росією Захід, НАТО не веде, лише мріє;

4) миролюбна Росія на такий діалог зволить піти, якщо Захід скаже, що його мета "докласти зусиль задля збереження миру".

А що генеральські слова не лише відверті, а й правдиві, засвідчує уся німецька політика за чотири роки російської агресії.

Північний потік-2 – санкція проти України

Наступна теза генерала-політика економічна: "Крім того, в економічній співпраці також краще працювати один з одним, а не один проти іншого" 

"Не один проти іншого" — це за скасування антиросійських санкцій, а "працювати один з одним" — це дорити Північний потік-2  — потужну санкцію проти України. Попри політесність і запопадливість, навіть наші депутати 5 квітня прийняли Звернення до міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу "Nord Stream 2".

Читайте також: Волкер прибув у район проведення операції Об’єднаних сил

А ось як круто Євросоюз санкціонував незаконні вибори Президента Росії: під санкції потрапили п’ятеро кримчан — заступник голови виборчої комісії Криму І. Гузєєва, секретар комісії Н. Безрученко, голова виборчої комісії Севастополя О. Пєтухов, його заступник М. Погорєлов та секретар комісії А. Капранова. Правда співмірно зі збитками для України від "Nord Stream 2"?

Такою є політика одного з учасників Нормандської четвірки. А інших?

Французький потік

У Франції свій "Північний потік-2" і теж морський — десантні кораблі "Містраль" для Росії з промовистими назвами "Владівосток" і "Севастополь". А те, що оборудка прокручена через Єгипет свідчить про усвідомлення французами її непорядності і порушення антиросійських санкцій.

Франція – республіка президентська, тоді чудив невдаха Ф. Олланд, а що ж Е. Макрон?

А Макрон не тільки сам домагається пом’якшення санкцій проти Росії, ще й очолює такі зусилля, підштовхує союзників, у тому числі Берлін, Лондон та Рим, виступити єдиним фронтом у Вашингтоні, щоб переконати адміністрацію Трампа пом’якшити санкції США щодо Росії (які, до слова, вже послабили рубль на 10%). Адвокат Росії, та й годі.

Такими є наші друзі у Нормандському форматі. Друзі без лапок, бо загалом вони нам добра бажають, а конкретно – діють заради скороминущих власних інтересів.

Читайте також: У питанні миротворців на Донбасі Кремль тримає паузу. Демонструє, що остаточне слово за ним – Снєгирьов

 Колись Борис Єльцин відчубучив: "Прокидаючись вранці, я задаюся питанням: що ти зробив для України ?" Мабуть, не кожен із нас прокидається з думкою: "А як там Франція? Як Німеччина?", тож претензій до них ніяких. Але й підстав ввіряти їм нашу долю – так само.

Третього члена Нормандської четвірки згадую лише задля повноти: РФ – суддя й підсудний у одній особі. Суддя – липовий, підсудний — натуральний.

Четвертий –Україна. Якість нашої делегації спірна, але то байдуже – якщо ми сформуємо ідеальну делегацію, з такими ними щось зміниться?

Що далі?

Та основний доказ безперспективності Нормандського формату – його чотирирічні результати. Перший – Мінський тупик. Другий – колода поперек шляху до пошуку ефективних форматів врегулювання.

Тільки-но ми заїкнемось, що ліквідація російської агресії у стопорі, нас посилають до Нормандського формату і його Мінських домовленостей. Які наразі відіграють у дипломатії ту ж роль, що посил у відоме місце – в побуті.

Читайте також: Emerging Europe: За Украину стоит бороться

Так, далеко не все залежить від України, та лихо в тому, що чинний президент не здатен не тільки вирішити питання, а й організувати пошук пошуку для його вирішення, торочить про безальтернативність Нормандії-Мінська: "Ми не бачимо необхідності міняти "нормандський формат" і мати якийсь паралельний тренд мінського процесу" https://ua.censor.net.ua/n444999.

Можна дискутувати чи мав сенс Нормандський формат одразу (як на мене, там від початку три путіни проти України), але те, що сьогодні це тупик – очевидно. З іншого боку, і вихід з нього недоречний, тільки нарікання викличе. Оптимально – не зважати на нього: не заважати, але й надій не плекати, типу як на Посольство Російської Федерації.

А на часі пошук інших шляхів ліквідації російської агресії, і, відповідно, – іншого президента.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO