В міру того, як успішно просувається справа ухвалення Вселенським Патріархом Томосу про автокефалію Церкви в Україні, зростає спротив з боку протилежних сил, в першу чергу з російського боку та від прихильників Кремля в Україні й у світі.

Частиною цього спротиву є поширення неправдивої інформації – як відвертих фальшивок, так і напівправди.

Не треба забувати, що гібридна війна Кремля проти України триває, а інформаційна складова – невід‘ємна частина російської агресії проти нашої держави.

Від тижня до тижня число відвертої брехні чи перебріханої напів-правди – зростає.

Тому цілком очевидним є, що надалі на нас чекає збільшення кількості різного роду інформаційних провокацій у кремлівському стилі: фальшивих заяв і звернень, публікацій, в яких реальні факти оточені фальшивими та спотвореними інтерпретаціями.

Читайте також: Кілька поточних новин щодо процесу визнання автокефалії та навколо нього

Слід очікувати на «сенсаційні викриття», на виступи «авторитетних експертів», думка яких або прямо куплена, або які віддавна працюють «під прикриттям» на кремлівські інтереси (таких є багато як серед діячів російського походження, так і серед іноземців).

Зупинити цей потік нечистот важко. Але якщо хтось не хоче потонути в ньому – слід дотримуватися хоча б елементарних правил:

1. Шукати першоджерело інформації, як правило – офіційну публікацію. Ознака фейків – переказування інформації без доступного посилання на першоджерело.

2. Не вважати достовірною інформацію, поширену від імені осіб, які дотепер ніяким чином себе не проявляли в інформаційному просторі.

Читайте також: Україна неодмінно переможе у війні з Росією, бо з нами добро, правда і Бог – Патріарх Філарет в Бельгії

Наприклад, якщо інтерв‘ю «за автокефалію» дають митрополити УПЦ МП Олександр (Драбинко) чи Софроній (Дмитрук) – то цьому можна довіряти, адже вони і раніше давали інтерв'ю і підтримували ідею автокефалії. А от якщо якісь заяви з‘являться від імені осіб, що ніколи раніше публічно не виступали, і в цих «заявах» йтиметься про позицію, яка суперечить загальній позиції - довіряти таким «заявам» немає сенсу.

3. Публікації в російських джерелах – світських чи навколо-церковних – за замовчуванням піддавати сумніву. Окрім випадків, коли ці джерела поширюють офіційну російську позицію, хоча сама ця позиція часто будується на основі неправди.

4. Не впадати в паніку і не поширювати її лише на основі того, що «десь написали про щось» – наприклад про «загрозу життю Вселенського Патріарха». Навіть якщо якась неприємна інформація поширилася і немає можливості відразу її перевірити – замість того, щоби впадати в паніку та ширити її, варто почекати хоча б день-два. Як правило за цей час з‘являється більш повна і достовірна інформація, яка дає можливість вірно оцінити ситуацію.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram