MENU

"Ховали Тараса, як гетьмана-парубка". Сьогодні – 157 роковини перепоховання Шевченка

1847 0

"Ярій, душе! Ярій, а не ридай!"

22 травня 1861 року від Успенської церкви йшла процесія до Дніпра. Земля Канева, Чернеча гора, де був старий козацький монастир, де поховані гетьмани Іван Підкова, Яків Шах і Самійло Кішка, пригорнула Тараса Шевченка. 

Ховали Тараса, як гетьмана-парубка. У Москві з Шевченком прощалися нащадки останнього гетьмана України – Кирила Розумовського (брати Жемчужникови).

Панихида під час перепоховання праху Тараса Шевченка. Київ, травень 1861 року

Читайте також: Тарас Шевченко: його значення для України й українців

Серед тих, хто ніс домовину Шевченка, були тільки нащадки князів Русі, представники гетьманських і полковницьких родів: письменник Михайло Старицький (княжий рід Старицьких – найдавніший в Україні, бо починався від Володимира Великого), Микола Лисенко, Тадей Рильський (княжий рід від Гедиміна), Володимир Антонович.

22 травня 1963 року о 18-ій годині шестидесятники започаткували традицію покладання квітів до пам’ятника Шевченкові в день його перепоховання. Таке своєрідне вшанування пам’яті Великого Кобзаря – певна українська маніфестація, вияв народного спротиву.

Могила Тараса Шевченка, вид із боку Дніпра, 27 травня 1912 року

22 травня 1967 року біля пам`ятника Шевченку в Києві арештували чотирьох осіб, які просто поклали квіти. Лікар Микола Плахотнюк організував марш-протест до будинку ЦК КПУ, за це отримав 18 років радянських психушок. 

22 травня 1971 року за виступ коло пам`ятника Тарасові в Києві було арештовано й засуджено на 12 років "спецпсихушок" письменника Анатолія Лупиноса, який читав свій вірш "Покритка".

Читайте також: Півпальця здачі від Тараса Шевченка

22 травня 1979 року на маніфестицію у Львові перетворилися похорони Володимира Івасюка. У відповідь радянці спалили бібліотеку Ярослава Мудрого в Софії Київській.

Могила Тараса Шевченка з південного боку, 27 травня 1912 року. На фото зображені родичі Кобзаря, меценат Євген Чикаленко та представники царської поліції

Марія Тарнавська: "Працювала в Київському інституті харчової промисловості (тепер Київський Національний Університет Харчових Технологій) на вечірньому відділенні. 22 травня 1990 року йду повз Шевченківський сквер на роботу. Всі навколишні квартали затемнені, як під час війни... Тільки навколо пам'ятника Шевченка горять свічки. Багато свічок. Інститут неосвітлений, заняття відмінили. Іду до пам'ятника. Людей, як мурашок. Декламують, співають... А навколо в кущах повно міліції з кийками, чорні воронки напоготові. Група хлопців перекинула воронок вверх колесами... Не чекаю подальшого розвитку подій, іду додому".

9 березня 1996 року, на день народження Тараса Шевченка, на Хрещатику, 26 загинув у вогні фонд Держрадіо України.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Ганна ЧЕРКАСЬКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини