Знання української мови придає сили і упевненості в наші дні.
Заходжу ввечері в "Екомаркет" у Сумах, а це така клоака, де якраз і відбувається справжнє життя.

Бачу жіночка намагається зважити огірки на спеціальних вагах, де потрібно написати назву свого товару. І така черга вже зібралася, жіночки щось труться одна об одну, всі дивляться як одна мучиться, а ніхто не допомагає:-)) Жіноча солідарність коротше.

Читайте також: Чим сир від сиру відрізняється й чому слід позбутися лишнього

І тут такий я підходжу з двома помідорами і двома огірками.
Вона: "Молодой чєловєк, поможіть, бо шось не получається... ".

Дивлюсь на вагах написано: "Огурци".
Кажу: "Як в школі вчилися?" [а на вигляд вона форменна вчителька десь з райцентру; непогано одягнена]
Каже: "УкрАинский нормально вродє здала. А шо?".

"Та нічого", – кажу. Пишіть: "cucumber", бо ми в Європі щас. Або на крайній випадок – "огірок", бо будете довго тут стоять.
Вирішили проблему коротше, вона виявилася україномовною. Просто, каже звикла що в городі все по русскому:-))
Дав ще пару порад, бачу що людина ніби непогана.

Читайте також: Неприпустимо, аби в місті Степана Бандери та взагалі по всій країні існували ці залишкові тавра колоніялізму та московської окупації

Сказав, щоб на касі теж українською говорила, а то ще десь обмануть.
Кажу: "Треба бути собою".

Не подякувала, але думаю допоміг людині.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram