MENU

Сім міфів про інсульт

3821 0

Є поширений міф щодо інсульту – підозрюючи хворобу, треба почекати, доки мине, або ж звернутися до сімейного лікаря. 

Насправді інсульт – це невідкладний стан. Якщо в людини раптово змінилося мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатися рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні в ту лікарню, де є КТ або МРТ. Від того, як швидко та якісно буде надане лікування в перші години інсульту, залежить одужання і якість життя пацієнта!

Взагалі навколо інсульту є дуже багато небезпечних міфів. Попросили лікаря-невролога Юрія Фломіна роз'яснити, що робити, коли стався інсульт, яке необхідне лікування та головне – як уникнути хвороби.

Міф перший. При інсульті потрібен спокій, людину не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої

Насправді всі люди, що мають інсульт, повинні якнайшвидше бути доправлені до лікарні. Ситуації, коли перевезення в умовах автомобілю швидкої може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт. ст., не зупинена кровотеча, кома та ШВЛ). Якщо пацієнт перебуває в маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування й ризики лікування в лікарні, де немає належних ресурсів (фахівці, томограф, сучасна лабораторія тощо).

Міф другий. Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне

Читайте також: Можете приховати від мами, але не від легенів: Супрун розповіла про шкоду від куріння

Усім людям, які пережили інсульт (навіть із минущими порушеннями), необхідні термінова консультація лікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, й обстеження, яке дозволить зрозуміти причину та призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.

Міф третій. При лікуванні необхідні крапельниці, й чим їх більше, тим краще

У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом одної-двох діб від початку захворювання. Більшість ліків, якими при інсульті широко послуговуються в Україні та вводять за допомогою крапельниць (ліки для "захисту", "лікування" чи "відновлення" мозку, так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти тощо), не мають науково доведеної безпечності й ефективності та не використовуються для лікування інсульту.

Міф четвертий. Лікування інсульту складається з гострого періоду, коли хворий не повинен сідати чи ставати на ноги та має прокапатись, і подальшої реабілітації, яка розпочинається через кілька тижнів чи місяців, коли хворий зміцніє

Насправді, реабілітація при гострому інсульті має розпочатися за два-три дні після надходження до лікарні. Чим пізніше розпочнеться реабілітація, тим меншою буде від неї користь.

Міф п'ятий. Час лікує. Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі

Насправді мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це лише протягом перших двох-трьох тижнів, не в кожного пацієнта (здебільшого за невеликих уражень) і зазвичай не повною мірою.

Читайте також: ТОП-6 міфів про психічне здоров’я

Щоб досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до незалежності від сторонньої допомоги й повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватися туалетом тощо) потребує реабілітації. Реабілітація складається не з уколів чи крапельниць, а із занять із фізичним терапевтом, ерготерапевтом і логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. До речі, такі методи, як масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п'явки, будь-які крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія не мають науково доведеної ефективності й не рекомендовані для використання.

Міф шостий. Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо зробити, щоб його уникнути

Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, нездоровий спосіб життя і медичні проблеми. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хвилин на тиждень) й ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт. ст. – головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту вп'ятеро!) й високий холестерин.

Ми можемо визначити фактори ризику інсульту й розрахувати його ймовірність протягом найближчих п'яти або десяти років. Знаючи це, можна дати пацієнтові поради, як зменшити ризик на 50-80%.

Міф сьомий. Щоб запобігти інсульту або "пролікуватися" після інсульту, необхідно один-два рази на рік лягати в лікарню прокапатись або почистити судини

"Прокапування" немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту й не рекомендоване для використання в розвинених країнах. За рекомендацією лягти "прокапатися" може стояти що завгодно, але не науково обґрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.

Більше міфів – на сайті МОЗ України.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Уляна СУПРУН


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости