MENU

Антикорупційний суд ще напівфабрикат, а радості...

1179 0

Борис Беспалий

Ліки – річ корисна, та дарувати їх не прийнято. Ніж – інструмент потрібний, однак і ножів не дарують. Не з кожною подією прийнято й вітати. З тюрмою не вітають, навіть коли посадка правильна. І з судом не вітають, навіть коли його утворення доцільне.

"Сьогоднішній день відкрив зелене світло створенню Вищого антикорупційного суду України. Мої вітання вам! (Оплески)", – радісно привітав Президент України народних депутатів із спеціалізованим кримінальним судом – передбанником тюрми.

Щирість — донька імпровізації

Роками вистраждана дисертація праця показова, однак запальна, емоційна імпровізація, виголошена на хвилі душевного піднесення, куди як показова: розкриває людину майже цілковито. Дорого вартують 280 пристрасних президентських слів, сказаних у Верховній Раді 7 червня о 13:30:39, одразу після ухвалення закону "Про вищий антикорупційний суд", законопроект №7440 від 22.12.2017.

Щирий публічний порив у президентів трапляється не часто, проявимо повагу – приділимо увагу.

Сім перемог і… нуль переможених

Вже в першому абзаці сім разів пролунало величне слово "перемога". Є й переможці: Україна, український народ (з малої літери), Президент України (з двох великих), український парламент, український уряд, кожен з 315 народних депутатів, які проголосували за президентський законопроект. Показово, що з усіх можливих епітетів для урочистого пасажу скромно обрано "президентський".

А де ж переможені? Їх нема: скептики іронізували, але не шкодили, не втручались. Немає переможених і серед корупціонерів, бо антикорупційний суд ще нікого на засудив, та й суду ще немає: пунктом сьомим прикінцевих та перехідних положень президентові лише рекомендовано рекомендовано внести проект Закону про його утворення.  Критично розглядати неіснуюче не випадає, а вихвалятись чи не рано?

З іншого боку, пасаж про перемогу не награний, явно щирий. Схоже вихлюпнувся  "фрейдистський комплекс" — переможені власний страх і страхи власного оточення. Створенню антикорупційного суду ніхто не протидіяв, крім внутрішньої боязні самої влади, чує кішка де лишку відхопила. Тож і перемогла вона лише саму себе, свій жах перед словосполученням "антикорупційний суд".

Назва не стріляє

Наразі антикорупційний суд лише півфабрикат, а хоч би його вже й утворили? Теж іще не перемога.

Саме по собі створення установи не буває перемогою. Переможною (чи програшною) є її діяльність. А що у назві гучні слова – байдуже: назва не стріляє. Інакше б від таких гучнозвучних назв як НАБУ, НАЗК, САП корупція давно б згинула. А поки що усі ці «грізні» установи дають їй носом по кулаку.

Якби метода створили контору – рішили проблему діяла, чого ж краще: утворили комітет подолання бідності – зникла бідність, створили комісію заможного життя – життя заквітувало. Облишимо магію крутих назв і прибережемо вітання для перемог справжніх, не тих від яких дехто думкою багатіє.

А поки єдиний гарантований наслідок — вже мільйонні витрати на майбутній суд. От і Президент квапиться: "Хочу звернутися до  уряду і до Міністерства фінансів для того, щоб відкрити фінансування  по створенню антикорупційного суду",

І звернеться. І відкриють. А позаяк профіцитом державного бюджету і не пахне, у кого грошики віднімуть?

Паперова тигра

Другий абзац бере козла за роги: "Сьогодні ми завершили формування антикорупційної інфраструктури". Як завершили, коли суду ще немає? Коли президентові лише рекомендується внести законопроект про його створення? Коли сам президент у наступному ж абзаці прохає "щоби завершити процедуру створення антикорупційного суду в України вже у 2018 році"?

Читайте також: Чому "Батьківщина" та Юлія Тимошенко проголосували за Антикорупційний суд

Може граматична нестиковка в часі "ми завершили" / "щоби завершити" від емоційної напруги? Ні, це не обмовка, у вступному слові (07.06.2018 о 10:45:44) президент сказав те саме: "Сьогодні ми завершуємо створення ефективної, прозорої, антикорупційної інфраструктури" Просто для нього завершення не тоді, коли справа зроблена, а тоді, як цидулка складена: проміжний закон ухвалили – то й корупцію подолали.

З цього ж ряду і наступне речення про: "рішучість дій української влади у боротьбі з  корупцією, бо в жодній країні  світу не існує настільки рішучих законодавчих актів". Як бачимо, "рішучість дій" – це "рішучі законодавчі акти". Паперові перемоги за браком реальних.

Насправді наше антикорупційне законодавство не найрішучіше (подекуди за корупцію буквально голови летять), а щодо реалій, то наше традиційне місце у хвості світового рейтингу (130 серед 180-ти країн) і останнє, за винятком Росії, у Європі, куди як красномовне.

Календар пом’ятих дат

В СРСР політпахани кожне своє збіговисько обзивали "історичним". І стали історією. Мабуть, і наш президент поквапився: "Я вважаю, сьогоднішній день є історичним". Для цього потрібна хоч якась історична дистанція, а то чисто совок.

Пригадаймо 31 серпня 2015-го: який ажіотаж довкола попереднього схвалення невідкладного президентського законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади, №2217а. Які пристрасті! День був істеричним, і здавався історичним.

Спішили так, що за день до відкриття чергової сесії скликали позачергову! Попереднє схвалення продавили, минуло три роки, і що? А нічого, сором’язливо мовчать і у ганчірочку, і у мікрофон: пам’ятна дата обернулась пом’ятою. Заповідано ж мудрими: не спіши кричати "гоп!".

З недоречного вітання президент розпочав, тим же й кінчив "Я вітаю з цим вас усіх. І хочу просто по-людськи подякувати, подякувати за дуже гарний подарунок на четверту річницю мого президентства". 

Щодо курйозності вітання з утворенням кримінального суду сказано вище. Але чому його утворення президент вважає особовим подарунком, чого вирішив, що цей суд призначений персонально для нього? Ну не задалось президентство, так не у нього ж одного … Тут самокритика гаранта сягнула краю, час захисти його від самого себе.

Читайте також: Как Порошенко фейковый Антикоррупционный суд "пропихнул"

Хоча "четверта річниця" і звучить як каяття. Чого не перша? Чого президент подав законопроект лише 22.12.2017, аж через три з половиною роки після інавгурації?

А того, що з 17.10.2017 під Верховною Радою вирував політичний майдан, який висунув владі три вимоги: зняття депутатської недоторканності, зміна виборчого законодавства і створення антикорупційного суду . Отоді ці теми й зрушились, отоді президент і подав законопроект. Справа недавня, пам’ятаємо. А ось президент подякувати справжнім ініціаторам законопроекту забув.

Виборці невдовзі нагадають.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости