12 червня 1918 року у Києві делегація Української Держави та Російської соціалістичної  федеративної республіки поставили підписи під документом, що припиняв бойові дії між державами.

Напротязі весни українські та німецькі війська остаточно витіснили Червону гвардію з Донбасу та Криму. Уряд гетьмана Скоропадського за допомогою німців змусив уряд Лєніна визнати Україну та укласти з нею мирний договір. За планом дві делегації мали укласти премілітарну угоду, яка би припинила бойові дії та проклада лінію розмежування між арміями. Після цього Українська Держава та червона Росія мали би готувати Мирний договір про кордони, виплати репарацій та повернення награбованого більшовиками майна із Південно-Східної України.

Читайте також: Чому Росія вважає Азовське море своїм і що має робити Україна

Переговори проходили у Києві із травня до жовтень 1918-го року. 12 червня премілітарна угода була підписана. За нею між ворожими арміями утворювалася 20-кілометрова "нейтральна зона", на якій сторони не мали права розміщати війська та військові об'єкти. Це був справжній прорив української дипламатії, яка отримала визнання, а Українська Держава отримала змогу боронити свою територію та включити у свій склад усі українські етнографічні землі, включаючи Білгород (нині РФ) та деякі райони Вороніжжя, Курщини та Дону.

Втім, поставивши свій підпис перед премілітарною угодою, уряд Лєніна не поспішав укладати Мирну угоду. Делегати РСФСР – Мануїлський та Раковський, використовували своє знаходження у Києві задля організації потужного більшовицького підпілля в Україні. Так, уже в кінці літа гетьманська спецслужба, – Державна Варта фіксувала підпільну роботу у Києві, Одесі та Харкові. Ближче до осені Варта змогла викрити кількох вагомих більшовицьких агентів, які вказали на те, що фінансування агентурної мережі здійснюється саме більшовицькою дипломатичною делегацією.

7 жовтня більшовики відмовилися працювати над Мирною угодою та зосередили у "нейтральній зоні" дві дивізії із повстанців, набраних в Україні. На цей час в Україні влада гетьмана почала хитатися, – австро-угорські війська покинули південь України, яку швидко охопили стихійні селянські повстання (під проводом Нестора Махно, Юхима Божко та ін...), українські соціалісти консолідували сили задля антигетьманського виступу і деякі з них вели переговори з тими ж більшовиками. Німці, армія яких теж почала розвалюватися під впливом революційних процесів у Німеччині намагалися вплинути на гетьмана та увести до складу кабінету українстких соціалістів.

Читайте також: День народження головного отамана УНР: 12 фактів з життя Симона Петлюри

Процеси прискорилися, коли у листопаді у Нмеччині вибухнула революція. Уряд Лєніна взагалі припинив контакти із Україною, українські соціалісти розпочали повстання і взяли Київ в облогу, а більшовицькі частини увійшли до Харкова.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram