"Сину, не бійся людей". Спогади про Павла Загребельного та Івана Драча
Я вам так скажу: Драч вмів вірити і вмів навчити вірити. Якщо він цій людині симпатизував. Я більше, ніж щасливий, що знав його особисто. Для мене він поруч з Віцининим, Шевчуком, Зануссі і т.д.
Саваот сучасності.
Приїхав я писати інтерв'ю з Павлом Архиповичем Загребельним. Після дуже офіційного і прискіпливого Олеся Гончара, потрапляю у райський сад зі столиком, на якому у центрі парували вареники. Здоровенні такі – східняцькі.
Згодом виявилося, що з вишнями.
Читайте також: Чому Стусу не ужитися з Пушкіним? Про нації і садівництво
За столиком сиділо двоє дядьків – старший і молодий.
– Сідай хлопчику, – сказав старший, Павло Архипович.
І дуже вчасно. У нас вдома був реальний культ Загребельного. Тільки виходив черговий роман, його читала мама, тато, бабці, навіть я. І потім у родинному колі обговорювати.
Сказати, що чувак був моїм кумиром – не сказати нічого. Я на власні очі бачив божество. В якісь обляпаній клітчастій сорочці і трохи під мухою.
А другим дядьком був Іван Федорович. Теж вже під мухою. Здається трохи більше, ніж Загребельний.
Я на підкошених ногах прилип до стільця. Перед очима не те, щоби паморочилося. Мої очі мене не слухалися. Як і руки.
– Не гоже розляпувати сок з вишень, – пробурмотів Драч, коли я надкусив здоровенний вареник.
– Перестань! – перебив його Загребельний. а по очах видно було, що хоче ржати.
Зараз я теж хочу з того ржати.
А тоді.
Я жував шматок вареника, а він скотина не ковтався. От не ковтався і все. Якась жіночка підсунула мені банячок з чаєм.
Здоровенний такий.
З чаєм розжований шматок вареника провалився в мою утробу. Я полегшено зітхнув і більше відкушувати не наважувався.
Читайте також: Пагутяк: Влада залежить від олігархів, московських і промосковських, і вона не зацікавлена у розвитку національної культури
У процесі бесіди Іван Федорович вимовив класну фразу:
– Сину, не бійся людей. Бо ким би не була людина, вона все одно залишається людиною. Боятися треба тварин у людській подобі. Вчися їх розпізнавати. Нам ще з ними дуже довго воювати.
Він щось знав.
Земля вам пухом, Іване Федоровичу! Спочивайте з миром!
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки