У продовження розмови про виконавчу владу. Скільки в Україні урядів? Ні, я не маю на увазі речі, що прийнято називати підкилимним урядуванням. Ідеться про легальні владні інститути.

Очевидна багатьом відповідь, що уряд у нас один і називається він Кабінетом Міністрів України, досить далека від наших реалій. І річ тут не в назві, а у функціях, притаманних центральному органові виконавчої влади.

Спробуємо пошукати інші.

Піднімаючись знизу вулицею Грушевського, ми всі помічаємо немале десятиповерхове приміщення з табличкою "Будинок уряду України". Хто ж займає цю будівлю? І чи є ним власне уряд?

Не вперше зазначу, що уряд є колегіальним органом. Як владний інститут він працює уривками, в нас – раз на тиждень. Очевидно, що менш ніж трьом десяткам членів уряду не потрібна десятиповерхівка для засідань раз на тиждень. 

Читайте також: Хто чинить спротив реформі державного управління?

Дехто скаже, що прихисток там знайшли і два міністерства: економіки та фінансів. Перш за все уточню, що не міністерства, а залишки цих міністерств, бо більша частина (особливо Мінфіну) працює в інших будівлях. Крім того, скільки пам’ятаю, завжди стояло питання відселення всіх міністерств із приміщення. Бо не вистачає місця. Для кого? Для ще одного "уряду", яким є секретаріат Кабінету Міністрів України.

Вкотре наголошу: уряд є колегіальним органом, що працює щосереди. Основною і постійно працівною "цеглиною" уряду є міністерства. Саме вони готують і вносять на розгляд уряду проекти відповідних рішень. Чи потрібен уряду апарат? Безумовно. Але його завданням є не підготовка рішень (інакше міністерства не потрібні), а обслуговування роботи "зборів трудового колективу" й не тільки в період проведення цих зборів. А звідси: 

– апарат уряду не повинен бути великим (у нас він недалекий від тисячі, а в окремі роки і перевищував тисячу);

– не може очолювати апарат особа в ранзі міністра (як це не раз було і відбувається зараз), бо завдання апарату – обслуговувати "збори міністрів";

– структура апарату не може дублювати структуру уряду, що характерно для всіх наших урядів.

Без урахування зазначених обставини апарат уряду завжди перетворюватиметься на ще один уряд – невидимий, але часто не менш впливовий за той, що ми називаємо Кабінетом міністрів.

Читайте також: Як просувається реформа державного управління

Знаю, що в апараті уряду немало добрих, а часто й дуже добрих фахівців. Але справа не у прізвищах, а у правилах побудови владних інститутів. І місце хороших фахівців не тут, а у відповідних міністерствах. А сам апарат має бути компактним, не дублювати міністерства і, повторюся, не очолюватися міністром.

Але є ще один "уряд" – на вулиці Банковій. Його діяльність немало накладається на роботу центрального органу виконавчої влади, як у формуванні, так і у виробленні рішень.

Додамо до цього ще кілька десятків "міні-урядів", що виконують якусь одну чи кілька специфічних функцій, але "гуляють самі по собі", не перебуваючи в єдиній системі координації та взаємодії виконавчої влади. Прикладом такого органу я не раз називав фіскальну службу, що підпорядкована (за законом) колегіальному органові (уряду), тобто нікому.

Ледь не забув. Є ж іще кількасот невтомних трудівників із протилежного боку вулиці Грушевського, які постійно й зі зростальною силою тягнуть на себе ковдру виконавчих повноважень, хоча їхнє призначення –ухвалювати закони.

Ми мусимо дозріти до необхідності серйозної реформи виконавчої влади, яка сконцентрує виконавчі повноваження в єдиному центрі, чітко визначить взаємодію, жорстку підпорядкованість і відповідальність усіх органів виконавчої влади, усуне дублювання та наявність багатьох центрів вироблення та реалізації рішень.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram