Міністр оборони Великобританії обвинуватив РФ у смерті жінки, яка отруїлась «Новачком». Що відбувається і якою буде реакція Європи? Про це в блозі НВ пише Володимир Огризко.

Це продовження. Росія перейшла до тактики залякування Заходу, а тому Путіну потрібно показати ситуацію так, щоб і в Європі його боялися.

А для цього всі засоби є нормальними, включаючи такі, якими російська держава користувалася десятиліттями. Якщо ви почитаєте, як московський режим розправлявся з українськими діячами визвольного руху, чи іншими супротивниками, починаючи з Троцького, то помітите, що методи багато в чому залишаються одними і тими ж. Щоправда, льодорубів більше не використовують, але отруту – в різних її формах – залюбки. Це дуже зручно: не треба нікого вбивати, людина просто собі помирає, а лікарі ставлять діагноз, який довести чи спростовувати неможливо. А потім все затирається.

Те ж саме відбувається зараз – у ситуації, коли Путіну потрібно максимально дестабілізувати ситуацію в ЄС та НАТО, а Великобританія традиційно є дуже важливим елементом західного світу, який притягує Москву.

Разом з тим розпочався Брекзіт, а отже Путіну треба показати, що ситуація стає ще гіршою. Не тільки економічно внаслідок Брекзіту, а й політично та безпеково – внаслідок того, що уряд не контролює те, що відбувається.

Читайте також: Даже если ты "крымнашист", за тобой придут. С наручниками. ВИДЕО

Все це Росія, безумовно, заперечує. Слід відмітити, що напружені відносини з Великобританією у неї були ще за часів СРСР – надто вже брутально поводила себе Росія в тій країні. Тому що хоч армія шпигунів під дахом російського посольства і була присутня в інших західних країнах – у Великобританії вона вела себе особливо нахабно. А це завжди викликало відповідну реакцію британської сторони, яка раз по раз пачками відсилала так званих дипломатів.

Тож те, що нині відбувається – один із елементів цілеспрямованої зовнішньої політики Кремля. І те, що міністр оборони Великобританії чітко і ясно називає Росію агресором і загрозою для безпеки, а Тереза Мей все ж змогла зорганізувати західні країни на координовану висилку зі своїх територій російських шпигунів – усе свідчить про те, що процес протидії таки є.

Інша річ, що він міг би бути значно сильнішим.

Тут треба шукати такі форми демаршів, які би зробили боляче Росії – але не собі. Тож такі варіанти, як вислати англійських футболістів з ЧС-2018, не підходять. Настільки мені відомо – хоча я і не є спеціалістом у галузі спорту – то команду, яка безпідставно перериває свою участь в чемпіонаті, дискваліфікують на кілька сезонів. Тож треба зважувати щоби таким кроком не завдати шкоди самому собі.

Є багато інструментів, за допомогою яких можна дуже швидко поставити Росію на коліна. Нещодавно Михайло Гончар, експерт із питань енергетики, у своїй статті запропонував наступне: якщо припинити купувати російську нафту, то через 30 днів Росія зупиниться.

У кожній із західних країн є стратегічний запас нафти, який розрахований, наскільки я пам’ятаю, на 45 днів. Іншими словами, без російської нафти 30 днів протриматись можна. А що це означає? А те, що російська нафтова промисловість зупиниться. А отже зупиняться і критично великі надходження до бюджету.

Читайте також: Советский опыт управления массовым сознанием как предтеча российских информационных операций

Один російський економіст – не буду називати його імені щоби не нашкодити – каже, що коли б західні банки пред’явили вимогу до російських підприємств, які їм заборгували, розплатитись, то через два тижні зупинилась би вся російська економіка.

Тобто є безліч інших варіантів, які доводять, що шляхом системної роботи цю справу можна зробити доволі швидко та ефективно. Інше питання, що наразі, на превеликий жаль, наші західні партнери не хочуть мислити системно і стратегічно, натомість вирішуючи свої окремі проблемки.

Ось вигідно кільком нафтовим і газовим підприємствам у Європі мати Північний потік-2 – от вони і лобіюють ці інтереси. А те, що це стратегічно не вигідно всій Європі та ЄС, до уваги не береться. Зараз для них важливо заробити кілька десятків мільярдів євро, поділити їх між собою, і на цьому все. А те, що це матиме колосальний негативний вплив на Європу в цілому, вони, безумовно, не розглядають.

Тож методи є. І найкраще, що може зробити ЄС, – це застосувати їх. І це вже залежить не від конкретних фірм, а від урядів. Але дуже шкода, що деякі уряди на це не надто адекватно реагують.

Має бути стратегія і системний підхід. Бо якщо Великобританія щось зробила, а країна Ікс з ЄС ні, то виникає дисбаланс. Тобто виходить, що хтось робить – можливо, навіть з певними економічними проблемами для себе – а хтось ні. Відтак одна країна цілеспрямовано завдає собі шкоди, а інша починає користуватись перевагами.

Має бути скоординована, чітка та єдина позиція. Насправді економічні санкції і є прообразом такої протидії. Та вони повинні бути значно сильнішими та орієнтованими на конкретний результат – а саме серйозні негативні наслідки для російської економіки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram