Є побоювання, що під час зустрічі з Путіним Трамп вчасно не згадає, хто є друзями України і в чому полягають її цінності. Але він може усіх нас здивувати.

У мене є надія. Надія на те, що президент Трамп винесе із зустрічі з Путіним розуміння, як у подальшому будувати гідні стосунки. Розпише, в яких сферах ми хочемо співпрацювати, а в яких мусимо протидіяти російській агресії. Перш за все – агресії проти України.

Це – найкращий варіант. Утім, мене, як і багатьох інших, непокоїть, що Трамп не звертатиме уваги на деталі і поступиться путінському нарративу: про незадоволення, хаос чи фашизм в Україні – та про що завгодно, оскільки, мабуть, немає теми щодо України, яку б він не зачепив заради своєї вигоди.

Читайте також: Чтобы вырвать у Путина победу покрупнее, Трамп может бросить на стол Крым

Про нагальну потребу реформ для України можна говорити багато. Але Путін – остання людина в світі, якій потрібні українські реформи. Я побоююся, що президент Трамп вчасно не згадає, хто наші друзі і в чому полягають наші цінності. Але він може усіх нас здивувати.

Україні залишається тільки чекати, оскільки найближчими днями ніхто нічого зробити не зможе. Але в довгостроковій перспективі справа геть інша. Я вже якось казав, що Україна отримала час і захистила себе. На жаль, ціною, яку довелося за це заплатити, стала пролита кров її громадян. І Україна має використовувати цей час для метаморфози. Якщо це вдасться, вона згенерує потужний позитивний капітал, яким зможуть користатися всі її друзі на Заході, аби говорити про неї.

І це не просто розмірковування, я знаю про що кажу. Саме так, завдяки реформам у 90-х роках створила себе Польща. Її позитивний капітал допоміг мені разом із колегами просувати її до західних міждержавних установ. Те ж саме зробили балтійські країни – згенерували для себе політичну підтримку. І стало дуже легко говорити про Польщу в НАТО. В 90-ті я міг говорити: успіх Польщі – це найкраща новина в цілому світі. Невже ви не хочете стати часткою цього успіху? З політичної точки зору це було дуже сильно.  

Читайте також: Тень Мюнхена над Хельсинки. Путин готовит новый "сговор"

Аналогія прозора – Євромайдан згенерував надзвичайний політичний капітал для України. Завдяки йому ми з іншими її друзями змогли використати його, аби організувати західний спротив російській агресії. Німці, прибалти, поляки, британці, шведи — вони надзвичайно сильно допомагали та прекрасно діяли. Але саме Україна, її Революція гідності, її громадське суспільство, яке вимагало демократїї, дали нам справжню силу та залізні аргументи.

Росію заблокували санкціями не ми, а Україна. І боятися, що президент Трамп раптово зніме ці санкції після розмови з Путіним, не варто, адже закон, ухвалений Конгресом Сполучених Штатів минулого літа, заважає адміністрації Білого дому самостійно, не виносячи на голосування до Конгресу, послабляти антиросійські санкції.

Багато хто стурбований тим, що президент США після спілкування з Путіним у якийсь спосіб продемонструє, що Україна не на часі. Я не думаю, що так станеться. В Америці і в Конгресі дуже багато обізнаних з ситуацією людей, які цього не дозволять. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram