MENU

Тропічні хвороби небезпечні для туристів і заробітчан

1272 0

Ми стаємо свідками змін кліматичних умов у світі, Європі та в Україні. Чи трапляються серед українців тропічні інфекційні хвороби, до прикладу, малярія? На жаль, так, і навіть частіше у формі тяжкої, церебральної, з високою летальністю і резистентністю до «популярних» протималярійних препаратів. Чи є можливим «розширення переліку» небезпечних інфекційних хвороб, типових для тропічних країн і поява деяких з них на території України? Така ймовірність існує завдяки певним чинникам (змінам клімату, академічній і трудовій міграції населення та ін.). До Міжнародного дня тропіків пропоную Вашій увазі розглянути окремі аспекти тропічної медицини, що може стати в нагоді у медичній практиці спеціалістам різних галузей медицини, і буковинцям, які полюбляють подорожувати і відкривати нові горизонти.

Сьогодні загальна людська популяція налічує більше 7 мільярдів осіб на планеті, і біля 1,5 мільярди з них живуть в умовах країн, що розвиваються, з яких – 500 мільйонів діточок. Цю частину населення умовно називають «нижній мільярд», в основному – це уродженці Африки, Азії, країн Латинської Америки та Карибського басейну.

Читайте також: Те відчуття, коли ти мешкаєш на Гаваях. ФОТО

Доступ і рівень медичної допомоги мешканцям «нижнього мільярду» вкрай низький і незадовільний, що зумовлює превалентність, насамперед, соціально значущих інфекційних хвороб – ВІЛ-інфекції, туберкульозу та малярії. Тяжкі кліматичні умови, низький рівень сукупного доходу і медичної допомоги серед цього населення належать до провідних чинників, які «підсилюють» епідемічний процес і сприяють поширенню соціальних інфекційних хвороб – ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, малярії та більше десятка інших інфекційних хвороб. У країнах Африки ці захворювання мають такий самий економічний та соціальний вплив, як малярія і туберкульоз.

Останні, зазвичай, отримують більше фінансування для наукових досліджень та лікування через їх великий суспільний розголос. Водночас ВІЛ-інфекція, туберкульоз та малярія контрастують з так званими «Забутими тропічними хворобами» (ЗТХ), (neglected infectious diseases, NID), поширеність яких також істотно висока.

У відповідності до прийнятої Резолюції WHA66.12 на 66-й Всесвітній асамблеї ВООЗ до забутих тропічних хвороб належать 18 окремих нозологічних груп інфекційних хвороб. У країнах Африки ці захворювання мають такий самий економічний та соціальний вплив, як малярія і туберкульоз; водночас ЗТХ сукупно з ВІЛ-інфекцією та туберкульозом зменшують тривалість життя населення і підвищують загальний показник летальності популяції.

За визначенням експертної ради ВООЗ, до вищеназваної групи належать наступні протозойні та гельмінтні інвазії – лейшманіоз (шкірний, шкірно-слизовий, вісцеральний), амебіаз, лямбліоз, криптоспоридіоз, трипаносомози (африканський та американський – хвороба Чагаса і сонна хвороба), цистицеркоз, дракункульоз (ришта), ехінококоз, трематодні інфекції харчового походження, лімфатичний філяріоз, онхоцеркоз (річкова сліпота), шистосомоз (більгарціоз) та кишкові геогельмінтози (стронгілоїдоз, анкілостомідози).

Проведення військових кампаній в Африці й Азії привернули увагу міжнародних організацій до групи ЗТХ. Використання дешевих дженериків або надання безкоштовних ліків інтернаціональними фармацевтичними корпораціями, як гуманітарної допомоги, програми масового скринінгу та призначення лікарських засобів проти ЗТХ дозволило знизити захворюваність, і навіть елімінувати окремі хвороби в деяких країнах.

Більшість «Забутих тропічних інфекцій» важко піддаються епідемічному контролю, існує високий ризик реінфекції, подеколи неможливо ефективно оцінити елімінацію збудника. Тому розробка профілактичних засобів, у тому числі і вакцин, стала одним із необхідних напрямків продовження боротьби з вищеназваною групою інфекційних захворювань. Оскільки ЗТХ найчастіше трапляються серед найбідніших верств населення, не існує класичного комерційного ринку для нових вакцинних препаратів.

У результаті зусилля науковців з розробки імунобіологічних препаратів значно менші від розробки більш традиційних вакцин для запобігання дитячим інфекційним захворюванням. На жаль, існують також істотні наукові перешкоди, які сповільнюють розвиток вакцин від ЗТХ, включаючи складну геномну та антигенну будову, зокрема еукаріотичних патогенів, а також відсутність систем для підтримки патогенів у лабораторних умовах in vitro, відсутність відповідних моделей захворювання у тварин, а також відповідних результатів для статистичної кореляції.

Читайте також: Вся правда про сімейний відпочинок в Лазурному на Херсонщині

Таким чином, питання тропічної медицини та забутих тропічних хвороб наразі є недостатньо висвітлені в доступних більшості спеціалістів літературних ресурсах, тому лікарям загальної практики-сімейної медицини, фахівцям інших спеціальностей, а також буковинцям, які планують подорожі до країн з тропічним кліматом доцільно бути обізнаними про ці інфекційні хвороби.

Профілактичні заходи зводяться до дотримання низки нескладних рекомендацій, залежно від шляху передачі збудника: для кров’яних інфекцій (малярія, трипаносомози, лейшманіози) – попередження укусів комарами, хіміопрофілактика антималярійними препаратами (за приписом лікаря), для кишкових інфекцій  – вживання чистої води, гігієна рук та харчових продуктів, термічна обробка, «безпечна їжа»; для контактних геогельмінтозів – уникнення ходіння босоніж, купання в річках, ендемічних за окремими інфекціями тощо.

Насолоджуйтесь подорожами та залишайтеся обізнаними і здоровими!

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Анюта СИДОРЧУК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини