В епоху раціонального аналітичного мислення інтуїція непомітно відійшла на другий план. Однак емоційні реакції – не така вже й омана як вас намагаються переконати, запевняє нейробіолог Валері ван Мулуком.

Уявіть ситуацію: директор великої компанії оголошує про важливе рішення і пояснює його словами "Я так відчуваю".

Його слова сприймуть, м'яко кажучи, з недовірою. Хіба ж важливі рішення не потрібно обмірковувати і зважувати –ретельно, серйозно і раціонально?

Справді, довіра до власної інтуїції сьогодні вважається чимось поганим, особливо на Заході, де протягом десятиліть стабільно просували аналітичне мислення.

І поступово в багатьох людей складається враження, що людство здійснило прогрес від примітивного, магічного та релігійного мислення до аналітично-наукового. А відтак емоції та інтуїція починають здаватися чимось оманливим, ба навіть ексцентричним.

Однак цей підхід базується на міфі про когнітивний прогрес. Насправді емоції – не бездумна реакція, яку завжди слід ігнорувати чи навіть коригувати за допомогою раціональних засобів.

Читайте також: Откуда черпать вдохновение для любого дела

Це оцінка того, що ви щойно відчули чи про що подумали. У цьому розумінні вони також – спосіб обробки інформації.

Інтуїція, або ж внутрішнє чуття, – наслідок важливих процесів обробки, які відбуваються в мозку. Як свідчать дослідження, мозок – це велика прогностична машина.

Постійно порівнюючи інформацію від різноманітних органів чуття та поточних відчуттів з уже наявними знаннями та спогадами про попередні переживання, мозок прогнозує, що може статися далі.

Завдяки цьому він завжди готовий розібратися з поточною ситуацією, і його рішення будуть найоптимальнішими. Коли виникає невідповідність (стається щось непередбачене), ваш мозок оновлює свої когнітивні моделі.

Ця невідповідність між попередніми моделями (на базі минулого досвіду) та поточним досвідом реєструється автоматично і підсвідомо.

Інтуїція ж проявляється, коли ваш мозок виявляє суттєвий збіг чи незбіг (між когнітивною моделлю та сьогоднішнім переживанням), але до вашої свідомості це ще не дійшло.

Наприклад, ви кермуєте машиною на сільській дорозі в темряві, слухаючи музику. Та раптом інтуїція підказує, що треба крутнути кермо трохи праворуч.

Їдучи далі, ви помічаєте величезну яму на дорозі, якої щойно уникли. Потрапивши в неї, машина могла зазнати серйозних пошкоджень. Ви радієте, що довірились інтуїції, хоч і не знаєте, що саме спричинило це відчуття.

Насправді ж машина, що їде попереду, на далекій відстані від вас, теж трохи вильнула (місцеві добре знають свою дорогу), а ви помітили цей маневр і повторили, хоч і несвідомо.

Коли ви маєте великий досвід у певній сфері, мозок володіє більшим обсягом інформації, з якою може порівняти поточну ситуацію.

Тому вашому інтуїтивному чуттю можна довіряти більше. А це означає, що інтуїція, так само як і творчість, може насправді покращуватися з досвідом.

У психологічній літературі інтуїцію часто пояснюють як один з двох загальних режимів мислення, разом з аналітичним розмірковуванням. Інтуїтивне мислення описують як автоматичне, швидке і підсвідоме. На противагу цьогму, аналітичне мислення повільне, логічне, свідоме й обережне.

Розрізнення між аналітичним та інтуїтивним мисленням проводять, щоб підкреслити, що ці два типи обробки інформації (чи "способи мислення") протилежні й працюють за принципом ручної пилки.

Однак нещодавній огляд низки досліджень показав, що аналітичне та інтуїтивне мислення зазвичай не взаємопов'язані й можуть відбуватися одночасно.

Тож насправді в будь-якій ситуації один спосіб мислення (а особливо аналітичне) відчуватиме свою перевагу над другим.

Але інтуїтивне мислення має підсвідому природу, а це ускладнює визначення точного часу, коли воно відбувається, оскільки багато процесів протікають під капотом нашої свідомості.

Насправді ці два способи мислення по суті доповнюють один одного і можуть працювати в тандемі. Ми регулярно використовуємо їх одночасно.

Навіть революційне наукове дослідження може початися з інтуїтивного осяяння, яке дає вченим змогу сформулювати інноваційні ідеї та гіпотези, котрі згодом буде перевірено і підтверджено шляхом ретельного тестування й аналізу.

Крім того, інтуїцію вважають невиваженою і неточною. Проте аналітичне мислення теж може завдавати шкоди. Як продемонстрували дослідження, якщо людина забагато думає, це може значно ускладнити процес прийняття рішень.

В інших випадках аналітичне мислення може просто складатися із запізнілих обґрунтувань чи раціоналізації рішень, що спираються на інтуїтивне мислення. Наприклад, це відбувається, коли ми маємо пояснити свої рішення щодо моральних дилем.

Через цей ефект деякі люди називають аналітичне мислення "прес-секретарем" та "внутрішнім адвокатом" інтуїції. Ми часто не знаємо, чому прийняли те чи інше рішення, та все одно хочемо підвести під нього раціональну основу.

Тож чи варто нам просто довіритися своїй інтуїції, адже вона допомагає ухвалювати рішення? Насправді тут усе складно.

Оскільки інтуїція покладається на еволюційно старшу за віком автоматичну швидку обробку інформації, вона також може стати жертвою хибних припущень, як-от когнітивні упередження. Це системні помилки мислення, що стаються автоматично.

Однак, попри це, якщо ви ознайомитеся з поширеними когнітивними упередженнями, це допоможе вам виявляти їх у майбутньому. Хороші поради щодо цього ви можете прочитати тут і тут.

Аналогічним чином, оскільки швидка обробка проросла корінням углиб віків, то інколи вона може бути трохи застарілою.

Наприклад, уявіть собі тарілку пончиків. Може, вам і хочеться негайно з'їсти їх усі, але навряд чи вам зараз потрібна така шалена кількість цукру й жирів. Однак у часи збирачів і мисливців накопичення енергії вважалося мудрим рішенням.

Таким чином, у кожній ситуації, коли приймаєте рішення, виходячи з власної оцінки, подумайте над тим, чи правильно ваша інтуїція оцінила ситуацію.

Яка ця ситуація з погляду еволюції – давня чи нова? Чи є в ній когнітивні упередження? Чи маєте ви досвід або експертні знання в цьому питанні?

Якщо ситуація еволюційно давня, включає когнітивну похибку і ви не маєте в ній досвіду, тоді покладайтеся на аналітичне мислення. У протилежному випадку можете зі спокійною душею довіритися своєму інтуїтивному мисленню.

Читайте також: Не быть удобным. Почему очень важно научится хотеть

Час уже припинити гоніння на інтуїцію і побачити її в неспотвореному вигляді. Це швидкий, автоматичний, підсвідомий спосіб обробки інформації, завдяки якому ми можемо отримати дуже корисні дані, що не доступні нам шляхом свідомого розмірковування.

Нам слід прийняти той факт, що процеси інтуїтивного та аналітичного мислення можуть протікати одночасно. А в ситуаціях, коли нам складно прийняти рішення, можна зважити й використати обидві можливості.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram