2014 року Вишнівецький замок виграв американський грант, почалася віднова дзеркального залу, який тепер відкритий для відвідувачів.

У мене з приводу цього залу є такий спогад. За совка там був кінотеатр, запах жахливий, на сцені чипіло піаніно. Оскільки я вчилася грати, мене в часі канікул дід привозив бодай кілька разів до Вишнівця, щоб я не забула ноти – дарма що половина клавіш на тому піаніно западала.

Читайте також: Олеський замок хочуть "покращити" тартаком. ФОТО, ДОКУМЕНТИ

Я дуже добре пам’ятаю ту розруху, що панувала в палаці. А нині просто сльози навертаються на очі – я сентиментальна, але палац живе, він відновився з руїни. Дзеркальна зала чудова, її відновлювали майстерні "Кам’янець-Подільськ-реставрація", стіни обшиті вільхою, із дзеркальними вставками, паркет із кількох порід дерева. У залі виставлено дві фігури лицарів, що танцюють, там також експонуються картини Івана Марчука, на яких представлено волинське село міжвоєнного двадцятиліття, село, якого вже немає.

Хіба що Підгорецький палац може скласти конкуренцію Вишнівецькому з його бароковою брамою, укріпленою південною стіною з балюстрадою, парком, призамковою церквою Вознесіння й панорамою на Старий Вишнівець.

Читайте також: Шарівський замок повільно руйнується. А міг би приносити мільйони. ФОТО, ВІДЕО

Перепрошую за якість фото, але в мене поганенька камера.

До Вишнівця їхати варто.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram