Тиждень тому був оголошений результат за скаргою Москви проти нашої країни стосовно мит на аміачну селітру, а тепер ми дізналися про невтішний для України результат суперечки за скаргою Києва щодо обмежень Росією експорту українського залізничного обладнання. Програш Україною цих справ у СОТ є суто юридичним програшем, тобто так сталося тому, що команда українських юристів виявилася слабшою за російських і неспроможною захистити інтереси України.

В принципі, в європейських судах не може бути несправедливих рішень, тому що там завжди керуються законом. Якщо в угоді СОТ є певна позиція, а Україна її порушила, то будь-яка держава, не тільки Росія, може подати скаргу до СОТ. Якщо українська сторона не змогла довести свою правоту, суд ухвалив рішення відповідно до «букви закону».

Тепер же, в будь-якому випадку, Україна повинна буде виконати рішення СОТ, раз вже вона є державою, що претендує на членство в Євросоюзі, підписала Угоду про асоціацію з ЄС та є учасником міжнародного правового поля. Ми мусимо виконувати рішення міжнародних судів. Тобто у випадку рішення по справі щодо мит на аміачну селітру Київ має переглянути або знизити мита на аміак.

Читайте також: Санкційна політика Європи щодо Росії, або Наслідок політики Путіна "Розділяй, володарюй і корумпуй"

Звісно, якщо є бажання, Україна може подати апеляцію і оскаржити рішення СОТ. Але це потрібно робити, якщо є впевненість у власній спроможності виграти цю апеляцію і довести свою правоту.

Коли я особисто був на саміті СОТ у 2014 році з боку України, а він відбувався майже одразу після анексії Криму, я на власні очі побачив, що російське представництво в СОТ є надзвичайно юридично вишколеним і професійним. А з моменту анексії воно ще й стало дуже агресивним. Натомість українське представництво виглядало набагато менш професійним і нездатним захищати українські інтереси в цій організації.

Тож, якщо Україна своїми силами, силами власних юристів не спроможна захистити свої національні інтереси, треба звертатися до серйозних юридичних компаній, сплачувати за їхні послуги і доручити їм захищати українські інтереси. Іншого виходу немає.

СОТ має винести своє рішення ще по двох торговельних суперечках між Україною і Росією: перша — за скаргою України через обмеження Росією транзиту вантажів, друга — позов Росії проти України через запроваджені нашою державою санкції у відповідь на російську агресію. Так от, якщо говорити про санкції, то це не суто торговельно-економічне питання, а й політичне. І тут все залежить від того, яким будуть формулювання й аргументи української сторони. Адже, якщо використовувати суто торговельно-економічну риторику, то можна програти. Натомість, якщо це питання пов’язувати з російською агресією проти України, тоді кут розгляду цього питання буде зовсім іншим, більш вигідним для нас.

Читайте також: На нас насуваються нові проблеми, пов'язані зі Світовою організацією торгівлі

Хай там як, а Україні потрібно захищатися. Адже Росія веде не просто військову операцію проти України, а «гібридну війну», в якій економічні заходи складають дуже велику частину. Росія використовує і торговельні обмеження, і шантаж розширенням цих обмежень, і спроби підірвати фінансову систему України через курс та через банківську систему. Україна повинна так само — «гібридно» — захищатися по всіх напрямках.

Але це буде легше робити, якщо Україна залучатиме до подібних справ інші країни та міжнародні організації і буде не просто самостійно відбиватися, а разом із міжнародною спільнотою протистоятиме Росії — так буде легше досягнути позитивного результату.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram