Те, що в деяких європейських країнах (зокрема, такі заяви пролунали протягом останніх днів в Італії та Австрії), заговорили про необхідність перегляду санкційної політики щодо Росії – пом’якшення санкцій або їхнє повне зняття, можна пояснити успіхами російської корупції, яка процвітає в країнах Західної Європи. І корумпованість тамтешніх політичних лідерів, політичних партій та цілих рухів є доволі серйозною.

Хоча Путін розповідає в Австрії, що він жодним чином не має на меті розколу Європейського союзу, насправді він своєю політикою робить саме це. Тому що ослабленим Євросоюзом значно легше маніпулювати, ніж єдиним і сильним.

Читайте також: Бранці Кремля й цинічна європейська вибірковість щодо російських злочинів

Тому бажання деяких європейських країн послабити санкції, запроваджені проти Росії, є результатом не стільки успіхів російської дипломатії, якій насправді останнім часом немає чим похвалитися, крім контактів із Північною Корею, а успіхом російської політики "Розділяй, володарюй і корумпуй", якою Путін займається вже впродовж двох десятиліть.

Взагалі, за такі ідеї щодо санкцій в Європі висловлюються, як правило, представники праворадикальних, ліворадикальних, євроскептичних або популістських рухів, яким така допомога з боку Путіна є вкрай важливою і необхідною. Все-таки у своїй більшості крайні політичні погляди є до певної міри маргінальними, але завдяки популізму вони виринають на поверхню.

Особисто я не вірю, що прагнення пом’якшити санкційну політику щодо Росії стало тенденцією в Європі. Хоча ми бачили такі спроби і в Нідерландах, і у Франції, і в Німеччині, і в інших країнах. Але все-таки це не тренд, а виключення з правил.

Читайте також: Про різні інтереси США та ЄС щодо антиросійських санкцій

Сподіваюся, що Європа "перемеле" ці крайньоправі, крайньоліві або інші тенденції і вийде на свій стабільний ліберальний шлях розвитку.

Якщо все-таки розмови про необхідність перегляду санкційної політики щодо Росії будуть продовжуватися в Європі, Україна не має сидіти, склавши руки. Передусім треба визначити ці специфічні політичні сили або структури, або окремих політиків і намагатися щонайменше пояснити їм, що така позиція діє не лише проти України, але й проти самої Європи, бо у підсумку постраждають європейці, а, якщо такі роз’яснення не будуть почуті, потрібно буде організовувати роботу таким чином, щоб на цих політиків та політичні сили здійснювали вплив інші потужніші гравці в рамках Євросоюзу. Власне, в такий спосіб ми допомагатимемо зберегти єдність Європи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram