Днями були оприлюднені заключні зауваження щодо шостого періодичного звіту Російської Федерації в Комітеті ООО проти тортур (КПТ). Простіше кажучи – Комітет оприлюднив свої висновки після нещодавнього звітування Росії в Женеві.

Давайте подивимося, що ми отримали на виході. Крим у документі згадується 14 разів. Олег Сенцов – двічі. Донбас – жодного разу, і це, друзі мої, наш фейл.

Читайте також: Новые санкции США против России – безусловные или условные?

Негативним є те, що Комітет утримується від суджень щодо правового статусу Криму і не вживає слова “окупація” та “анексія” (хоча під час слухань слово “анексія” звучало), водночас, підкреслює “фундаментальну вагу принципу територіальної цілісності всіх країн-членів ООН” та зауважує, що півострів перебуває під ефективним контролем РФ.

Комітет висловлює занепокоєння щодо: постійних повідомлень відносно серйозних порушень прав людини в Криму, зокрема, викрадень, незаконних затримань, насильницьких зникнень, тортур, позасудових страт кримських татар, проукраїнських активістів, людей, пов’язаних із Меджлісом, що вчиняються ФСБ та “кримською самообороною”; інформації про те, що з 2014 року тортури використовують як засіб для отримання фальшивих зізнань з метою політично мотивованих переслідувань, зокрема, в справі Олега Сенцова.

Комітет посилається на звіт українських правозахисних організацій (Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ, Регіональний центр з прав людини, Медійна ініціатива за права людини), в якому було зазначено про 106 випадків застосування тортур з моменту окупації, жоден із яких не був розслідуваний. А також – плачевні умови тримання під вартою та неадекватний доступ до медичної допомоги і місцях тримання під вартою, що, в тому числі, призводить до смертей. Наголошує і на бракові доступу до місць тримання під вартою для незалежних спостерігачів, а також на повній відмові в доступі до Криму Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні.

Відповідно, Комітет рекомендує РФ негайно вжити заходів для припинення практики застосування тортур у Криму з метою тиску, покарання чи отримання показів, негайно проводити ефективне розслідування щодо таких випадків, забезпечити покарання для тих, хто практики застосує, а також надавати компенсацію жертвам. Окремим пунктом – забезпечити доступ до Криму Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні.

КПТ згадує і про примусове поміщення до психіатричних інститутцій. Висловлює занепокоєння тим, що правоохоронні органи використовують цю практику як форму переслідування та покарання, та згадує в цьому контексті примусову госпіталізацію Ільмі Умерова, а також інших кримських татар, підозрюваних у тероризмі.

Водночас, –– Я вважаю, що це повний фейл і української дипломатії, і українського громадянського суспільства. Бо жодних матеріалів щодо тортур, які у випадку Донбасу, як відомо, набули масового виміру (лік іде на тисячі!) від України подано не було.

При цьому – для порівняння – у звіті є розділ про Придністров’я, яке назване Придністровським регіоном Молдови. Про те, що Росія причетна якимось чином до цієї ситуації прямо не згадується, але сам факт того, що цей розділ вміщено саме у звіті щодо Росії – говорить сам за себе. Окрім того, Комітет наполягає на тому, що РФ повинна брати участь у перемовинах 5+2, а також констатує, що Молдова не може здійснювати ефективний контроль над Придністровським регіоном. Хто такий контроль здійснює – також зрозуміло.

Читайте також: Як технології можуть змінити митницю

Ви скажете, що згадка про Донбас (до речі, під час самих слухань він таки згадувався) нічого не змінила б і не вирішила. А я скажу, що якщо ми будемо користуватися таким підходом, то ніхто ніколи не наважиться (навіть суто політично) назвати речі своїми іменами.

Бо просто мовчати про те, хто катує людей на неконтрольованій Україною території Донбасу - значно зручніше навіть, ніж версія про “гражданскую войну”, і ми самі дозволяємо в даному випадку міжнародній спільноті зберігати мовчання щодо незручних тем та не дратувати ведмедя.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram