Незалежні експерти назвали проведення малої приватизації через систему Prozzoro недостатньо ефективною. Загальновизнаною є думка опитаних аналітиків, що система не готова на технічному і законодавчому рівні, повідомляє Gazeta.ua. 

Про це йдеться в розслідуванні "Обозревателя" під назвою "Комерційна монополія Prozzoro: для кого насправді запущена мала приватизація".

 Так, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що основний акцент слід робити на велику приватизацію, а малою займатися паралельно. Експерт вважає, що тільки велика приватизація може принести реальні гроші в бюджет.

"Ну скільки ви зберете від продажу ста або тисячі очевидно недорогих об'єктів? Пару мільйонів доларів при хорошому розкладі. І що далі? Це принципово не змінить ситуацію в країні, де ВВП становить $100 млрд, де тільки дефіцит державного бюджету $2,5 млрд. Зробити малу приватизацію - це означає показати всім, що нічого не змінилося", – міркує Устенко.

 Відзначимо, що станом на 10 серпня 2018 року на продаж в рамках малої приватизації було виставлено всього 150 об'єктів на загальну суму близько 70 млн грн. З огляду на той факт, що продаж одного об'єкта триває приблизно 4-5 місяців, навіть ці скромні кошти можна буде побачити тільки в бюджетах місцевих рад в наступному році.

Сумнівається в ефективності малої приватизації також керівник Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. На його думку, запуск малої приватизації був не чим іншим, як великою піар-акцією.

 "Держбюджет мало що отримає від малої приватизації. Якщо подивитися на об'єкти, які є в списку, то там тільки один баласт ... Більшість підприємств, які пропонується приватизувати, давно не працюють, тому не становить особливої цінності ...", – вважає експерт.

 У свою чергу, керівник Дніпровського офісу компанії з обслуговування інвестицій Investment Service Ukraine Максим Пирогов звертає увагу на наявність в малій приватизації серйозних корупційних ризиків.

 "Перший – як правильно визначити стартову ціну об'єкта, якщо його пасиви (борги і зобов'язання) в кілька разів перевищують активи. В цьому випадку аукціонній комісії практично неможливо встановити балансову вартість об'єкта, від якої формується стартова ціна. У приватизаційному Законі сказано, що в разі відсутності балансової вартості вона встановлюється на основі методики Кабміну. Але дана методика для оновленого Закону ще не затверджена, а колишня морально застаріла. В умовах, коли Закон прямо не працює, завжди виникають можливості для корупції. Друга потенційно корупційна складова, на думку Пирогова, - норма Закону про те, що електронний аукціон може бути скасований за рішенням органу приватизації або іншого розпорядника об'єкта на будь-якому етапі. Причому, в Постанові КМУ № 432 про порядок проведення аукціонів з малої приватизації через систему ProZorro перелік підстав для скасування аукціону, на відміну від Закону про державні закупівлі, не визначений. Таким чином, організатор торгів може скасувати аукціон в інтересах зацікавленої сторони і оголосити новий", – йдеться в розслідуванні.

Нагадаємо, до цього "Обозреватель" також опублікував розслідування щодо діяльності системи Prozzoro. Матеріал вийшов під назвою "Комерційна монополія Prozzoro або чому Україна втрачає 500 млн гривень на рік на закупівлю". Матеріал був підготовлений на основі аудиту Рахункової палати України, згідно з яким журналістам вдалося з'ясувати, що через комерційну монополію системи Prozzoro, держбюджет може втрачати до 500 млн гривень на рік, пише Gazeta.ua.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram