Маєм чергові роковини Іловайської трагедії, яка забрала не одну сотню життів наших братів, наших захисників.

Звісно, багато в ці дні кажуть про генералів, які не змогли запобігти цьому, але я не про генералів зараз хочу сказати, бо первопричиною цієї біди, все ж таки, вбачаю російських "братів", які розв’язали цю кроваву різню і в даному випадку, я навіть не про Іловайськ, а про всю війну в цілому, з Майданом і Кримом включно.

Маємо п’ятий рік цього конфлікту і досі Росія намагається звести все до "іхтамнєтов" і громадянської війни (конфлікту) в середині країни. Разом з тим, Служба безпеки України на сьогодні, вже має біля чотирьохсот свідчень стосовно збройної агресії російських військ проти України і фізичного насилля та знущань над нашими громадянами в катівнях Л/ДНР.

Цих показів багато і вони насправді дуже важкі для прочитання, тому я не буду їх цитувати і приведу лише одне, від волонтера Ірини: "... наприкінці червня 2014 поблизу Ровеньків нас затримали "російські козаки"… після цього привезли в Горлівку, в штаб-квартиру одного з керівників терористів з позивним "Біс".

Читайте також: Чорні сльози. Пам'ятаю Іловайськ 2014...

Там мене і моїх колег кинули в підвал, де було 3 трупа і ще 2 живих людей, один з яких, через кілька днів на наших очах був розстріляний. Вночі нас по черзі забирали на допит, під час якого застосовували тортури: плоскогубцями тягнули пальці на ногах, обмотували голову скотчем, били молотком по колінах, свердлили тіло, виймали ножем очі. Через кілька днів мене відпустили, при цьому терористи заявили, що це – "подарунок тобі від" Біса "з нагоди присвоєння йому російськими звання" генерал-майора".

Їй насправді дуже пощастила бо була жінка та й не військова. А от лише одне речення від потрапившого під Іловайськом у полон військовослужбовця Максима: "Били сильно, по-різному принижували, постійно нецензурно ображали, морили голодом. Одного прикували наручниками на вулиці і заборонили годувати, він так і помер у нас на очах".

Так звісно, це все не знімає вини так відповідальності, а ні з генерала, а ні з солдата, що повів себе негідно на цій війні, але ж головне, як на мене, питання постає все ж не до них, а до тих, хто цю війну почав, хто вчинив цю бійню кроваву на мирній, квітучій українській землі, зауважте, у цивілізованому третьому тисячолітті, майже в центрі ситої та спокійної Європи.

До тих, хто поклав тисячі людських життів на вівтар власного збагачення, наживи та політичних амбіцій.

Читайте також: Волонтерам вдалося зафіксувати одного з російських окупантів, який може бути причетним до терактів та збиття української авіації на Донбасі

Невже вони всі, так і зостануться непокараними, принаймні людським судом. Бо ж, від Божого звісно, їм не втекти. Там набагато все простіше, бо ж, а ні домовитись, а ні відкупитись не можливо. Ангели чомусь й досі, не знають, що таке корупція, хабар чи підкуп. Дивні такі, світлі та пухнасті…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram