MENU

Чорні сльози. Пам'ятаю Іловайськ 2014...

1474 0

Колись забудуть, чому саме вони – соняшники. Жоден плакат без них не обходиться. Жоден малюнок. Широкі східні лани з жовтими голівками. Золото на тлі блакитного неба. Скажуть, патріотичний краєвид: жовті квіти – блакитне небо. Все, як і має бути…

Забудуть – чому саме вони?

…Ці високі золотаві хащі з чорними обличчями – "зеленка".

Тобто те місце, де можна сховатися, звідки можна стріляти, звідки тебе заберуть свої. Якщо, звісно, знайдуть… Якщо ж не знайдуть – до глибокої осені тисячі почорнілих вдів осипатимуть на тебе свої сльози.

Читайте також: Atlantic Council: Чому Україна залишається такою бідною?

Ось що таке соняшники.

І романтики в тому немає. Є практичне завдання: проповзти посеред лану так, аби жодна голівка не ворухнулась, наводячи на слід снайпера. А вони ворушаться!

І наводять.

І снайпер скошує жовті голови, адже посіяні вони щедро, щільно, рясно.

Не одну тонну олії можна було б зробити.

Не одну тисячу пакетиків для плювання на лавах чи під телевізором.

Читайте також: Мертві душі: Чому влада боїться перепису населення

Не одну єгипетську піраміду завалити лушпинням…

Я не люблю соняшників.

Вони, мов флюгери – обертаються туди, де світліше, звідки гріє.

І… зовсім не пахнуть.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Ірен РОЗДУБУДЬКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини