Чорні сльози. Пам'ятаю Іловайськ 2014...
Колись забудуть, чому саме вони – соняшники. Жоден плакат без них не обходиться. Жоден малюнок. Широкі східні лани з жовтими голівками. Золото на тлі блакитного неба. Скажуть, патріотичний краєвид: жовті квіти – блакитне небо. Все, як і має бути…
Забудуть – чому саме вони?
…Ці високі золотаві хащі з чорними обличчями – "зеленка".
Тобто те місце, де можна сховатися, звідки можна стріляти, звідки тебе заберуть свої. Якщо, звісно, знайдуть… Якщо ж не знайдуть – до глибокої осені тисячі почорнілих вдів осипатимуть на тебе свої сльози.
Читайте також: Atlantic Council: Чому Україна залишається такою бідною?
Ось що таке соняшники.
І романтики в тому немає. Є практичне завдання: проповзти посеред лану так, аби жодна голівка не ворухнулась, наводячи на слід снайпера. А вони ворушаться!
І наводять.
І снайпер скошує жовті голови, адже посіяні вони щедро, щільно, рясно.
Не одну тонну олії можна було б зробити.
Не одну тисячу пакетиків для плювання на лавах чи під телевізором.
Читайте також: Мертві душі: Чому влада боїться перепису населення
Не одну єгипетську піраміду завалити лушпинням…
Я не люблю соняшників.
Вони, мов флюгери – обертаються туди, де світліше, звідки гріє.
І… зовсім не пахнуть.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки