Відомий висновок з крилатого виразу про те, що є звичайна брехня, є велика брехня, а є статистика, в Україні знаходить підтвердження чи не щомісяця. Офіційна статистика звітує про "нечуване покращення" життя українців впродовж останнього року (січень-червень 2018 року до січня червня 2017 року):

1. Кількість зареєстрованих безробітних скоротилась на 8%

2. Номінальна середньомісячна заробітна плата одного працівника зросла на 26,2%

3. Реальна середньомісячна заробітна плата одного працівника зросла на 12%

4. Індекс промислової продукції зріс на 2,5%

5. Індекс сільськогосподарської продукції зріс на 11,4%

6. Індекс будівельної продукції зріс на 2,8%

7. Оборот роздрібної торгівлі зріс на 6,2%

8. ВВП в першому кварталі 2018 року зріс на 3,1%, а в другому кварталі на 3,6%.

Ну куди не подивись, то "покращення за покращенням". Проте, в липні поточного року, вперше за всі роки незалежності, всім пенсіонерам затримали виплати пенсій через... так звані касові розриви у бюджеті Пенсійного фонду України (ПФУ), а простіше кажучи: через брак коштів.

Читайте також: Зростання тарифів на ЖКГ як шахрайство влади

Але ж жодної нестачі коштів, за умов, що економіка зростає і збільшуються заробітні плати бути не може! Оскільки бюджет ПФУ наповнюється за рахунок нарахувань на заробітну плату та прямих трансферів з державного бюджету. Тобто, якщо зростають зарплати, то обсяг нарахувань на них також збільшується і до Пенсійного фонду надходить більше коштів.

Так само, якщо зростає економіка, то підприємства отримають більше прибутків, на ринку обертається більше коштів і до державного бюджету потрапляє більше податків. А наявність більшого обсягу грошей, дозволяє вчасно переводити їх до Пенсійного фонду. Проте, коли відчувається брак коштів та пенсії нема чим платити, то це вказує на відсутність росту економіки та збільшення зарплат. І якраз це, на жаль, і є реальністю.

Так само і з рівнем інфляції, що за даними Держстату з початку року становить лише 3,6%.

Одночасно з цим, вельми низьким показником інфляції, той самий Держстат надає такі дані по подорожченню продуктів харчування за останній рік. Так, за даними Державної служби статистики України, за рік подорожчали 18 найменувань продуктів із 23 позицій, або 80% з соціального асортименту минулого року. Як нагадує Асоціація постачальників торгівельних мереж, цьогоріч моніторять вартість 31 найменування продуктів. За рік відбулось таке зростання цін:

• моркви – на 137%

• яєць – на 100%

• буряку – на 70%

• макаронних виробів – на 59%

• сала – на 40%

• чорного хліба – на 37%

• молока – на 30%

• ковбас – на 28%

• білого хліба – на 28%

• вершкового масла – на 27%

• рису – на 27%

• яловичини – на 17%

• свинини – на 16%

• сметани – на 16%

• курятини (тушки) – на 6%

• олії соняшникової, борошна та картоплі – на 5%.

За рік у гривнях подорожчали: один кілограм сала – на 19,5грн, вареної ковбаси – на 19,3грн, яловичини – на 18грн, свинини – на 16,2грн, моркви – на 15,1грн, десяток яєць – на 10,1грн, 200гр вершкового масла – на 7,6грн, 1кг сметани – на 7,3грн, макаронів – на 5,8грн, 1л молока – на 5,1грн, рису – на 5грн, 1кг чорного хлібу – на 4,5грн, буряку – на 4,3грн, білого хлібу – на 3,4грн, курчої тушки – на 3,2грн, 1л соняшникової олії – на 1,8грн, 1кг борошна – на 50коп і картоплі – на 40коп.

Проте, є й продукти, на які ціна за рік знизилась. Подешевшали 5 найменувань продуктів: цибуля – на 32%, гречка – на 26%, цукор – на 9%, капуста – на 8% і м’який сир – на 5%.  Якщо брати у гривнях, то: 1кг гречки – на 6,2грн, м’якого сиру – на 5грн, цибулі – на 3,4грн, цукру – 1,4грн, капусти – на 70коп.

У підсумку: 18 товарних позицій зросли в ціні в середньому відсотків на 40-45, а 5 позицій подешевшали на 16 відсотків. І все це разом, за даними Держстату призвело до того, що продукти харчування разом додали в ціні... лише 2,1 відсоток з початку року! Якась дуже дивна математика. Мабуть в Держстаті калькулятори особливі, одразу "підгоняють" результат під заздалегідь визначені відсотки.

Читайте також: Atlantic Council: Чому Україна залишається такою бідною?

Життя чиновників в паралельному світі занадто вартісне й обтяжливе для громадян. І не лише тому, що відверта брехня їм не до вподоби. Неякісні, а у більшості випадків фантастичні "статистичні" дані опиняються у міністерствах й парламенті. І саме на підставі цих брехливих цифр, урядовці готують плани, стратегії, нормативно-правові акти, проекти законів. А парламентарі вже, у свою чергу, розглядають та ухвалюють розроблене в уряді. І чим більш недостовірною є вхідна інформація, тим відірванішими від життя будуть рішення уряду та ухвалені Верховною Радою закони. А відірвані від реалій закони працювати не будуть. Непрацюючи ж закони, у свою чергу, призводять до зростання хаосу та безладу в державі.

Хаос та безлад намагаються приховати за брехливою статистикою. Й цикл повторюється. Й з кожним новим циклом наслідки стають все більш негативними. Наслідки життя чиновників у паралельному світі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Юрій ГАВРИЛЕЧКО, для UAINFO