Як ніхто, я дуже добре пам’ятаю Ірину Білик на початку її кар’єри, пишаюся, що першим почав їй допомагати з піаром і радіоефірами. І загалом, з посмішкою згадую, як нинішній очільник "1+1" Олександр Ткаченко, що тоді був музичним боссом найпопулярнішої української телевізійної "Молодіжної Студії "Гарт", в 1990 році двічі казав мені, що ця співачка ніколи не буде популярною, а я його переконував у зворотньому.

Я пам’ятаю рок-фестиваль у Вінниці, що зорганізовувала моя газета "Комсомольское знамя" спільно з місцевим рок-клубом, де відбулася доленосна зустріч Ірини з музикантами групи "Аякс" Юрою Нікітіним і Жорою Учайкіним, яка поклала фундамент майбутньої популярності співачки і продюсера.

Я дуже добре пам’ятаю стильну Ірину Білик на "Атласі"-90-х – фестивалі столичної мерії "М-Обсерваторія", де Іра, серед перших, запалювала надії тогочасного прогресивного українського суспільства, що український шоу-бізнес таки народжується і українські зірки здатні збирати ті ж самі зали, як і москвичі, що природно тоді домінували на гастрольному ринку.

Читайте також: Муж и жена – одна сатана

Її приклад був вкрай важливим на етапі становлення української незалежності. Факт, коли в київському палаці спорту наймодніша московська зірки тих часів Лінда (перший проект Макса Фадєєва) виступала першим номером, на розігріві, а закінчувала концерт стильна українка Ірина Білик, з якою весь палац спорту співав в унісон весь час – надихав всіх, наче український прапор на Ельбрусі. І з того часу Ірина Білик є яскравою особистістю, яка власною кар’єрою довела, що український шоу-бізнес існує, він може бути успішним і – головне! – Москва для цього не потрібна, якою б мовою за всі роки своєї творчої діяльності Ірина Білик не співала. Не побоюся сказати, що Білик стала родзинкою української поп-культури.

Саме тому вкрай образливим (для мене, зокрема) стало вітання моєї улюбленої Ірини Білик до Дня Незалежності російською мовою – і це зараз, коли ми воюємо в тому числі й за відродження української ідентичності, коли вкрай актуальним є питання мови не тільки для радикалів і патріотів, а й взагалі для любої нормальної людини, яка не хоче бачити російські танки на Хрещатику чи будь де в країні та розуміє, як важливо зараз Україні бути сильною. Можливо, Ірина не зовсім усвідомила, наскільки й ЯК своїми вітальними словами російською вона поранила душі тих, хто пам’ятає й любить її перше творче суто "українське" десятиліття, її перші альбоми й пісні, для кого вони нагадують про юність. Та що колись своєю творчістю була на вістрі свідомості української нації в часи буремних 90-х, в 2018 році, на п’ятому році війни з РФ та в рік 100-річчя української державності, чомусь звертається до глядача, що натхненно святкує День Незалежності України… російською, а не модною, рідною, загальнодержавною, солов’їною мовою предків.

Читайте також: Склалося враження, що в цьому шоу все другорядне, окрім Марченко – журналіст про "Танці з зірками"

Зрозуміло, що давно вже нема поруч з Іриною продюсера Юрія Нікітіна, який з легкістю міг би підказати, що не личить співачці її рівня й калібра в загальнодержавному ефірі під час війни з РФ в цей день демонструвати побутову російськомовність, бо це – рівень Козловського. Так, мені відомо, що її 3-й чоловік росіянин, але ж Білик – давно публічна людина, що знає Крим і Рим. Навіщо було й в рік 100-річчя української Незалежності на всю країну (й для ворогів) демонструвати, що співачка-гордість української шоу-індустрії стала показово російськозалежна? Думала, українці забули її російськомовну творчість? Чи бува забула, хто довгі роки неньку Україну гнобив? Шкода, що моя улюблена співачка з 1989 року внутрішньо не відчула, як принизливо, ганебно й геть незрозуміло, особливо після неймовірно красивого й надихаючого цьогорічного українського військового параду, виглядало її вітання російською? Для її фанів 90-х – то було наче ножем по склу. Безкінечний сором…

PS. За свій останній блог на "Обозревателе" про російськозалежність українських кавербендів Фейсбук мене забанив на 30 діб під час останньої атаки ботів на українські аккаунти.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram