Міністерство економічного розвитку і торгівлі України провело нові розрахунки щодо рівня тіньової економіки нашої держави. Звичайно, тіньова економічна діяльність негативно впливає на галузеву структуру господарства країни та економічне зростання.

Крім того, вона чинить негативний вплив на грошово-кредитну систему України. Невраховані державною статистикою грошові потоки, неможливість контролю за їх надходженням і структурою, тіньовий обіг боргового капіталу створюють додаткові труднощі.

Деформація грошово-кредитної системи спотворює структуру платіжного обороту, сприяє збільшенню інвестиційних ризиків, стимулює інфляційні процеси, деформує грошово-кредитні відносини, може негативно впливати на курс національної валюти. Через це порушуються права кредиторів при зловживаннях позикових капіталом, оголошуються штучні банкрутства підприємств і навіть банків.

Тіньова економічна активність завдає серйозної шкоди екології нашої країни. Так як тіньові виробництва офіційно не враховуються, то не враховуються й негативні наслідки, які створює тіньовий бізнес, що відображаються на стані навколишнього середовища. Заходи щодо захисту навколишнього середовища від їх забруднення тіньовими підприємствами ігноруються, необхідні платежі до бюджетів і позабюджетних фондів за користування природними ресурсами не вносяться.

Читайте також: Реалії тіньової економіки: як з цим боротись

Отже, за даними МЕРТ, у першому кварталі 2018 року рівень тіньової економіки був на 4% менше, ніж за аналогічний період 2017 року. За перші три місяці 2018 року рівень тіньової економіки складав 33% від офіційного ВВП, тоді як на початку 2017-го ця цифра становила 37% і протягом року поступово знижувалась.

В міністерстві вказують на те, що зниження рівня тіньової економіки є можливим завдяки наявності головних ознак макроекономічної стабільності. У звіті відзначається, що на період лютого-березня 2018 року припало помірне уповільнення споживчої інфляції та зміцнення курсу гривні після січневої девальвації.

Позитивним є те, що зусилля владних структур щодо детінізації та дерегуляції економіки приносять результати. Значний поштовх цьому процесу має дати прийняття Верховною Радою Закону України "Про валюту і валютні операції" та майбутнє прийняття Закону України «Про податок на виведений капітал», який також внесено Президентом України.

Також детінізації економіки сприяло зміцнення інвестиційної складової. Тим не менш, подальшому виведенню економіки з тіні перешкоджає наявність значних викликів стабільності фінансової системи (зокрема значного державного боргу), а також військовий конфлікт на сході країни.

Інтегрований показник розміру тіньової економіки, за даними МЕРТ, останнім часом поступово знижується (наприклад, за підсумками 2014 року він становив 41% від ВВП, в 2015 році – 43,5%, в 2016 році – 38%), але продовжує залишатися високим.

Разом з тим – тіньова економіка – проблема глобального масштабу. Якщо в 1980 році питома вага тіньової економіки становив 5,6% світового ВВП, то за станом на 2017 рік – 33% (цікавий збіг з оцінкою МЕРТ питомої ваги тіньової економіки у ВВП України, яке можна трактувати і так, що наша ситуація аналогічна середньосвітовій ), при цьому абсолютна цифра вражає – обсяг світової тіньової економіки становить близько 39 трлн. доларів!

Існує думка, що тіньова економіка має і позитивні сторони в період економічних криз – вона бере участь у створенні доданої вартості, в ній виробляються товари і надаються послуги, в процесі чого формується попит на фактори виробництва в легальній частині економіки.

Читайте також: Дацюк: Олігархічна економіка шаленими обсягами висмоктує все зростання з решти економіки України

Також тіньова економіка створює умови праці певної кількості людей. Але в той же час вона спотворює картину соціально-економічного становища в країні, ускладнює до неможливості оцінку структурних зрушень в економіці.

А коли складно зрозуміти в якому реальному стані знаходиться країна, то і прогнозувати, планувати важко. Отже, складно виконувати і функції управління.

Для виведення економіки з тіні необхідно визначити причини її відходу в тінь. Вони універсальні – підходять для будь-якої країни, в тому числі і для України:

– порівняно високе податкове навантаження, особливо з податків на працю (включаючи соціальні внески) і зайва складність адміністрування податків;

– «зарегульованість» економічної діяльності, велика кількість адміністративних бар'єрів для відкриття і ведення бізнесу;

– слабкість захисту прав власності, неефективність роботи судових органів;

– низька якість послуг державних послуг і відсутність видимого для платника податків зв'язку між рівнем отримуваних ним державних послуг і обсягом його податкових зобов'язань.

Зроблю важливе пояснення: останній пункт говорить про високе номінальне податкове навантаження – самі по собі ставки корпоративних податків у нас менші, ніж в Європі, але рівень ефективності використання зібраних коштів у вигляді податків набагато нижче. Чому це важливо?

А тому, що чимала частина працюючих в тіні підприємців міркує, і небезпідставно, приблизно так – навіщо мені «світитися» і платити податки, якщо все одно значна частина грошей державою буде використана неефективно. Тобто, в нашому суспільстві склалася ситуація, коли не цілком законні форми ведення підприємницької діяльності схвалюються чималою частиною бізнесменів і населення.

Ще один цікавий нюанс. Часом вважається, що основна частина тіньової економіки – малі підприємства та приватні підприємці, які працюють за спрощеною схемою (вони просто не повідомляють реальний розмір свого обороту і недоплачують до держбюджету). Чи обґрунтовано таку думку? Не в повній мірі.

Так, згідно з даними міжнародної дослідницької організації Global Financial Integrity в окремі роки з України в офшори виводяться суми, в середньому до 10% ВВП.

Можна сумніватись в точності подібних розрахунків, але навряд чи гроші в офшорні території виводять власники автомийок або перукарень.

Тобто, в значній мірі, «тіньові» гроші – це гроші крупного українського бізнесу. В якому, як і у малого і середнього бізнесу, склалося негласна установка на те, що робота «в тіні» – це нормально.

Розглянемо і проблему нелегального працевлаштування, яке поширене в нашій країні. Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала рейтинг Taxing Wages 2018, що оцінює рівень податкового навантаження на працю.

 Чиста середня ставка податку з зарплати по 35 країнам – членам ОЕСР складає 25,5% (у тому числі 15,7% – податок з доходів фізичних осіб, 9,8% – внески соціальне страхування).

Як на цьому тлі виглядає Україна: з 41,5% фактичного податку на працю (18% – ПДФО; 1,5% – військовий збір; крім того –+ 22% ЄСВ)? Ми є не конкурентними внаслідок надмірного податкового навантаження на фонд оплати праці. Очевидно, що багатьом роботодавцям вигідніше здійснювати діяльність неофіційно – економія на податках і відрахуваннях виходить істотна.

Читайте також: Проект бюджета-2018: социалка на прежнем уровне, а налоги возрастут

Як знизити рівень тіньової економіки? У числі іншого, без політичної волі тут не обійтися – потрібно поступово, але неухильно припиняти те, як найбільші українські бізнесмени уникають від податків в «промислових масштабах».

Але, разом з виходом економіки з тіні, потрібно знижувати податкове навантаження, пов'язавши між собою ці параметри, що буде стимулювати працювати легально. Професор Ф.Шнейдер писав: «Країни з відносно низькими податковими ставками, меншою кількістю регуляцій, а також реальним верховенством права, як правило, мають менші масштаби тіньової економіки».

Причому саме так він ранжирував значимість факторів. На мій погляд для України на першому місці стоїть проблема верховенства права.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram