Сьогодні, 2 вересня, гривні як нацвалюті – вже 22 роки.
Починали з курсу 1,75 за $1. Пройшли великий шлях :)

– через дефолт 1998 року в Росії курс піднявся до 3,4 грн/$, у 1999 році до 5,02 грн/$ (наша економіка тоді дуже залежала від стану сусідньої)

– у 2008 році через світову фінансову кризу та падіння попиту на металургійну продукцію, курс піднявся до 7,79 грн/$ (наша сировинна економіка дуже чутлива до цього)

– потім масла в огонь підкинула підписана пані Тимошенко в січні 2009 року "кабальна угода" щодо закупівель російського газу за найвищою ціною в Європі

Читайте також: Три супер-успішних історії розвитку української промисловості, які мають дізнатись всі українці

– далі "економічні генії" часів Януковича штучно стримували курс адміністративними методами з боку Нацбанку і шляхом зменшення золотовалютних резервів (навіть якщо б не було Євромайдану, курс гривні все одно б "прорвало")

– у 2014 році все це далося в знаки, разом з початком російської окупації Криму та Донбасу, і курс став вище 15 грн/$

– в 2015 році був досягнут історичний мінімум – понад 30 грн/$

– майже до самого кінця літа 2018 року курс тримався в районі 26 грн/$, але на днях піднявся до 28 грн/$; взагалі, в бюджеті закладений курс на кінець 2018 року – 30,1 грн/$

Вся ця історія девальвації гривні призводить до того, що навіть наші чиновники і високопосадовці, як показали e-декларації, не довіряють гривні - тримають готівку та банківські рахунки в доларах чи євро.

А насправді, щоб гривня була стабільною валютою, потрібно буквально декілька ключових речей.

По-перше, позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу (щоб експорт перевищував імпорт).
На жаль, в I півріччі 2018 року сальдо торгівлі було негативним -$0,653 млрд, що в 13 разів(!) гірше за показник I півріччя 2017 року.

По-друге, потрібен достатній рівень золотовалютних резервів.
З цим відносно добре – на 31.07.2018 маємо $17,7 млрд, що покриває 3 місяця майбутнього імпорту.

По-третє, потрібен низький дефіцит бюджету.
Поки що ми йдемо в межах запланованого граничного обсягу – за підсумками січня-липня 2018 року дефіцит становив 13,4 млрд грн. Одна з ключових причин дефіциту, до речі, недоотримання від планових обсягів приватизації.

Читайте також: Чому сучасна Україна втрачає можливості ? Що треба для успіху?

По-четверте, потрібен низький державний і гарантований державою борг.
Після критичних рівнів держборгу – 81% до ВВП у 2016 році і 72% до ВВП у 2017 році, сьогоднішні 60% до ВВП виглядають обнадійливими. Але це все ще високий рівень. Більше того, графік платежів з виплати боргів складає піковий період на найближчі півтора роки - маємо повернути лише валютного боргу на суму майже $10 млрд.

По-п'яте, потрібні професійні команди прем'єр-міністра, міністра фінансів і голови Нацбанку, які б приймали економічно обґрунтовані рішення, а не займалися обслуговуванням шкідливої політичної доцільності з популістичними кроками.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram